Як півні "осідлали" храми Берегівщини

Чому не кукурікають церковні півні? На це питання є чимало відповідей, і яка з них правильна, сказати важко. Всі корені треба шукати в глибині віків, пише Закарпаття.depo.ua з посиланням на Вeregovo.Today.

Отже: по-перше в Новому завіті образ півня має символічне значення певної вирішальної межі. Згідно євангельського мотиву, півень стає емблемою святого Петра, знаком його покаяння. Адже святий Петро, згідно текстів Євангелія, тричі відрікся від Вчителя ще до того, як проспівали півні;

Далі: в основі образу півня в багатьох народних традиціях лежить його зв'язок із сонцем. Як і світило, півень відраховує час (звідси "перші півні", "до третіх півнів" тощо). В деяких культурах півень стає символом воскресіння з мертвих, вічного відродження життя;

І ще: за деякими даними до 5-го століття півень повсюди вінчав церкви, символізуючи Христа. За іншими - ця традиція почалася з 9-го століття, і півнями позначали не всі храми, а ті, що зведені на честь Св. Петра. Всупереч стереотипу, цей птах не обов'язково розміщувався саме на протестантських церквах. Навпаки, спочатку вони з'явилися на католицьких, в 11-му столітті навіть вийшла спеціальна папська булла, з настановою встановлювати на церковних вежах флюгери в вигляді півнів.

І хоча церковні півні не кукурікають, зате погляди вражають. Переконайтеся

Читайте також: У яких замках Закарпаття стогнуть чорти, сновигають привиди і згадують про Дракулу