До чого призведуть бої під Первомайськом (КАРТА)

Depo.ua продовжує відстежувати ситуацію у зоні проведення антитерористичної операції. Не встигли ми написати, що на Луганщині стає незвично гаряче, як ситуація ще більше загострилась на цій ділянці фронту.

Ми вже не раз писали, що на "кордонах" так званої "ЛНР" "сіра зона" займає відносно невелику ділянку – переважно на заході та північному заході. Власне, саме тут, в районі Первомайська, й відбулись основні події.

Західні околиці траси "Бахмутка" (неофіційна місцева назва траси Т 1303 Лисичанськ – Луганськ, яка є найбільшою транспортною артерією частини Луганської області, обмеженої річками Сіверський Донець та Луганка) має стратегічне значення для "сухопутного" сполучення окупованої Луганщини з "континентальною Україною" – адже мости через Сіверський Донець майже всюди зруйновані, а форсувати цю річку під вогнем противника не кожний наважиться.

Тому виходить так, що саме сюдою Збройним силам України можна здійснити стрімкий ривок на Луганськ, а терористам спробувати прорватись у підконтрольні Києву райони Луганської області.

Станом на сьогоднішній ранок бої у цьому районі тривають вже четверту добу поспіль. Причому, контактні бої відбуваються весь час в районі Калинового, тоді як під Кадіївкою (екс Стаханов) і Первомайськом вогневі позиції бойовиків регулярно отримують "на горіхи" від української артилерії.

Жителі сусідніх населених пунктів всю ніч спостерігали червоне зарево над Первомайськом і Кадіївкою. А дехто взагалі писав, що горизонт палає від Попасної до Санжарівки.

Як повідомляють у соцмережах жителі Первомайська, Кадіївки і Брянки – всю минулу добу, зранку до вечора, земля в містах ходила ходуном і вібрували будинки. При цьому жодного прильоту в житлову частину міст зафіксовано не було: українські Боги війни хоч і безжальні, але справедливі і акуратні – працюють лише по військових об'єктах.

Що стосується затяжного бою під Калиновим, то там в хід йдуть і крупнокаліберні кулемети, і 82 мм та 120 мм міномети, і артилерія, і навіть бронетехніка. Повідомляється, що бій йде досить жорсткий і затяжний, з втратами з обох сторін.

Варто звернути увагу на те, що знову бойові дії відбуваються на підконтрольній терористам території, а це вкотре доводить, що Збройні сили України на цій ділянці фронту пішли у наступ і напоролись на спротив бойовиків – адже терористи розгорнули в цих місцях справжні військові бази.

Власне, в настільки потужних боях немає нічого дивного. Ще в жовтні минулого року лідер "Інформаційного спротиву" нардеп Дмитро Тимчук повідомляв, що рашисти нагнали в цей район бронетехніки загальною кількістю до 20 одиниць (переважно МТ-ЛБ і БМП-1, пара БРМ-1К), а також одну командно-штабну машину оперативно-тактичної ланки Р-149БМР "Кушетка-Б" і два автокунги з антенами.

Якщо українська армія отримала завдання вибити терористів з цього району, то зробити це буде дуже непросто. Принаймні, швидко це не завершиться і без втрат з нашого боку не обійдеться. Хоча, можливо саме цією маленькою війною в рамках великої війни українське верховне головнокомандування тестує готовність ЗСУ до головного – широкомасштабної військової операції зі звільнення окупованого Донбасу?

Адже даними затяжними бойовими зіткненнями на території ворога можна одразу промоніторити та проаналізувати кілька важливих факторів:

- побачити українську армію в затяжних боях наступального характеру, коли доводиться долати масовану і добре укріплену оборону ворога;

- побачити, якими втратами обійдеться нашій армії наступальна операція і як на ці втрати відреагує українське суспільство – чи готово воно з ними миритися заради наступу;

- побачити, наскільки агресивно готові оборонятись проросійські бойовики – будуть стояти до останнього, чи побіжать з поля бої коли стане по-справжньому гаряче;

- побачити, як на це відреагує Західний світ;

- і найголовніше: побачити, як на це все відреагує Росія…

Хоча не виключено, що задача "вибити" бойовиків з даного району перед нашими військовими і не стоїть, а все це затівалося з іншою метою – знищити, повністю чи хоча б частково, арсенал бронетехніки бойовиків та кільканадцять душ живої сили, які своєю присутністю в такій кількості створювали певну напругу у регіоні в контексті можливого прориву на Попасну.

Як би там не було, а ситуація в районі Первомайська наразі далека від своєї розв'язки. Більше того – є всі підстави стверджувати, що вона перебуває на стадії зав'язки і основні події ще попереду.