Волинський гамбіт Коломойського

Видається, що Ігор Коломойський не пробачив Петру Порошенку націоналізацію Приватбанку і тепер готовий мстити при першій ліпшій нагоді. Наприклад, заблокувавши постачання антрациту з окупованих територій. Або в майбутньому – непокорою ряду областей: Дніпропетровської, Одеської, Івано-Франківської та Волинської, де можна спостерігати феноменальні успіхи команди Ігоря Валерійовича. Адже областю займається бізнес-партнер олігарха і його права рука Ігор Палиця.

Історія

Волинь тривалий час залишалася поза увагою фінансово-промислових груп. Єдиним потужним аборигеном завжди була група "Континіум" на чолі з Ігорем Єремеєвим. Спираючись на його підтримку, областю багато років успішно керував нині покійний губернатор Борис Клімчук, уміло задовольняючи інтереси місцевих аграріїв та бізнесменів середньої руки.

Можливо, саме тому ніхто всерйоз не сприйняв у 2012 році похід в нардепи по "мажоритарці" в обласному центрі уродженця Луцька Ігоря Палиці. А дарма.

"Континіум", маючи монополію на управлінсько-політичні рішення в області, не надто переймався місцевою політикою. Ігоря Єремеєва більше цікавили справи загальнодержавні: Аграрна партія України, Народна партія, блок Литвина, мажоритарні округи до Верховної Ради. З місцевими елітами можна було завжди домовитися, що було значно дешевше, ніж постійно утримувати політичні організації різних мастей.

Ігор Палиця пішов іншим шляхом. Перед парламентськими виборами 2012 року він заснував благодійний фонд "Новий Луцьк", який діяв в обласному центрі. Багато хто думав, що його діяльність припиниться одразу після того, як Палицю обрали до Верховної Ради, проте фонд системно працює ось уже шостий рік поспіль. У січні 2016 року "Новий Луцьк" перейменували на "Тільки разом" і він поширив свою діяльність на територію всієї області. За словами Палиці, за 5 років роботи фонд витратив понад 300 млн гривень.

Зрештою, в області був такий-сякий баланс по лінії Континіум-Приват. Але все змінилося в середині 2015 року, коли під час кінної прогулянки отримав травму Ігор Єремеєв. За декілька місяців він помер, так і не прийшовши до тями. На Волині "вивільнився" 23-й мажоритарний округ, від якого Єремеєв був депутатом парламенту.

Готуючись до місцевих виборів 2015 року, Палиця відкриває представництва фонду в усіх районах, що входять у "вакантний" мажоритарний округ. Зрештою, перемогу здобуває депутат облради від УКРОПу Ірина Констанкевич.

Після смерті Єремеєва проблема була ще й в тому, що "Континіум" максимально дистанціювався від політики і не виставив свого кандидата на окрузі покійного очільника. Бачачи це, місцеві еліти почали шукати підтримки в єдиної потужної сили, зацікавленої в політичному процесі на Волині – УКРОПу.

Ігор Палиця

Вибори

Тотальний підкуп виборців на фоні легально працюючого благодійного фонду Ігоря Палиці "Новий Луцьк" зробило "диво" для УКРОПа. На Волині партія набрала найбільшу кількість голосів серед усіх політсил: 26% в обласній раді та 36% у Луцькій міській.

Це дозволило Ігорю Палицю очолити Волинську обласну раду та сформувати власну більшість за участю УКРОПу, "Свободи", частини "Батьківщини" та частини "радикалів".

У той же час обраний від "Солідарності" Луцький міський голова Микола Романюк сформував у міській раді більшість під себе: БПП, "Свобода", "Батьківщина", "Самопоміч", "радикали". УКРОП з найбільшою фракцією залишився в опозиції.

Не поганий результат показав УКРОП і на виборах в районах, де представники цієї політсили очолили в області 4 ради з 16.

Зараз, коли відбуваються вибори в об'єднаних територіальних громадах (ОТГ), УКРОП далі цементує свою владу на низовому рівні.

Губернатор

Володимира Гунчика призначили керувати обласною адміністрацією в липні 2014 року – за два місяці після обрання Президентом Петра Порошенка. Володимир Гунчик тривалий час працював на різних керівних посадах на Луцькому автомобільному заводі та корпорації "Богдан", яка Порошенку й належить.

Проте окрім особистої відданості Президенту, Володимир Гунчик нічого надзвичайного так і не продемонстрував за 2,5 роки: на місцевих виборах "Солідарність" здобула друге місце після УКРОПу, місце в 23-му окрузі до парламенту дісталося представниці Палиці, бізнесменів і аграріїв довкола себе згуртувати не зміг.

Володимир Гунчик

Окрім того Володимир Гунчик не зміг домовитися не лише з місцевими політичними та бізнесовими елітами, але й з громадськими активістами. До прикладу, в перші дні роботи на своїй посаді Гунчику розбили на голові яйце, а нещодавно під час "блокадних" подій у стінах Волинської ОДА він був публічно посланий смачною філологічною конструкцією, найкультурніше слово якої було "шо".

Таке приниження терпів хіба що губернатор-регіонал Олександр Башкаленко, якого привселюдно ставили на коліна у Луцьку під час Революцію Гідності.

Відчуваючи слабкість Володимира Гунчика, голова облради Ігор Палиця дозволяє розповідати в прямому ефірі телебачення про те, як губернатор "вкакався".

Про те, що Гунчика потрібно міняти, в АП говорили ще після місцевих виборів 2015 року, проте так і не знайшли настільки ж відданої кандидатури.

Ресурси Палиці

Окрім політичних активів, на Волині Палиця має суттєвий медійний ресурс. Йому належить найрейтинговіший місцевий інформаційний портал "Волинські новини", а також одноіменна газета, яка поширюється здебільшого в районах.

Нещодавно Палиця також здобув контроль над ТРК "Аверс" - найрейтинговішим місцевим телеканалом, якому складає конкуренцію лише недореформована обласна держтелерадіокомпанія.

Також в області діє парамілітарне формування "Варта порядку". Офіційно – це громадське формування, яке допомагає поліцейським патрулювати вулиці. Неофіційно – представники "Варти порядку" з'являються на різних громадсько-політичних заходах, де присутній інтерес Палиці. До слова, представник цього громадського формування завжди чергує біля приймальні голови облради.

І все це потребує постійних великих фінансових вливань.

Крім того, Ігор Петрович час від часу може користатися послугами "важкої артилерії" - телеканалу "1+1".

"Блокада"

13 лютого Україною прокотилася хвиля обурення в зв'язку із розгоном активістів торгової блокади ОРДЛО на станції Кривий Торець. Лунали заклики виходити на майдани та під адміністративні будівлі міст України. Зрештою, в обласних центрах це не викликало особливого ентузіазму, окрім Луцька, де в стіни ОДА завітало до 150 осіб. Серед них – і політики, і громадські діячі, і атовці, і журналісти. Саме тому в центральних медіа почали говорити про "захоплення" приміщення ОДА.

Відбувалося все о 7-й вечора, тому будівля адміністрації стояла фактично порожня. На зустріч з активістами приїхали губернатор, начальники поліції та СБУ. І якщо з двома останніми прибули солідні делегації відповідальних працівників, то поруч із Гунчиком не було ні заступників, ні радників, ні керівників структурних підрозділів. Державна влада в особі губернатора залишилася сам-на-сам із розлюченим натовпом.

Наступного дня зібралася сесія обласної ради, де депутати прийняли звернення щодо блокади торгівлі з ОРДЛО та санкцій щодо російських банків. Але не це було головним. Заговорили про "імпічмент" голові Волинської ОДА. А для цього потрібна не проста більшість голосів, а 2/3, яких без депутатів від "Солідарності" та "Нашого краю" ніяк не зібрати.

Луцька міська рада

Наступного дня баталії перенеслися у стіни міської ради обласного центру, де депутати мали прийняти своє рішення по блокаді. Хоча цілий наступний день знімали секретаря ради.

Микола Романюк

Справа в тому, що на початку лютого у Луцьку помер міський голова Микола Романюк. Його повноваження повинен здійснювати секретар міської ради, якою є Юлія Вусенко від "Самопомочі". Але УКРОП, який має найбільшу фракцію в ЛМР, вирішив поставити свою людину на цю посаду, щоб керувати містом до моменту обрання нового міського голови. Для цього УКРОП заручився підтримкою фракцій "Батьківщина" та Радикальної партії, а також частиною депутатів від "Солідарності".

За рішення про взяття до відома смерті міського голови новостворена більшість відмовляється голосувати ось уже понад 40 днів після його смерті. Причина такої цинічної поведінки проста: щоб змінити секретаря потрібна проста більшість голосів. Натомість, коли факт смерті взятий до відома радою, секретар здобуває всі повноваження міського голови, в тому числі і право вето, для подолання якого потрібно вже 2/3 голосів від складу ради. Саме тому Луцьк не може ніяк попрощатися з покійником.

Зрештою, новостворена більшість проголосувала за зняття з посади Юлії Вусенко. Але тут почалося найцікавіше: хто повинен підписати це рішення? За законом, таке право має лише секретар ради та міський голова. Мера немає, а якщо це рішення підпише секретар, то порушиться конституційний принцип безперервності влади.

Укропівська більшість вирішила йти до кінця і рішення підписав головуючий на засіданні депутат. Тепер це рішення оскаржується в суді, а над депутатом, який його підписав, нависла загроза кримінальної відповідальності.

Якщо конструктивну роботу ради не вдасться налагодити, то ймовірно, її буде розпущено і призначено позачергові вибори депутатів.

Перспективи

Команда Коломойського активно закріплюється в області. Порушено хиткий баланс, який свого часу забезпечував Ігор Єремеєв та Борис Клімчук. На наступних виборах у УКРОП планує посісти крісло мера і здобути більшість у міській раді. В ідеалі, навіть одноосібну. І найголовніше, що це не тупий підкуп, а справжні електоральні симпатії виборців, які подекуди переростають в любов.

При збереженні мажоритарки, до Верховної Ради на чергових чи позачергових виборах Ігор Палиця хоче на Волині провести своїх кандидатів на 3-4 округах з п'яти.

Аналогічною стає ситуація на виборах в усі місцеві ради, в тому числі ОТГ.

Палиця планував взяти під свій контроль видобуток корисних копалин в області через створене обласною радою комунальне підприємство "Волиньприродресурс". Йдеться про поклади міді, торфу, бурштину. На сьогодні це не вдалося. Діяльність "Волиньприродресурс" заблокована ГПУ та НАБУ. Але де гарантія, що Палиця не винайде іншу схему?

Висновки

Відсутність конкуренції – це завжди зло. Будь це економіка, політика чи спорт. Без конкуренції сповільнюється розвиток. І Волинь, яка завжди була по середині в рейтингу областей, може скотитися на самий низ.

Навіть Донбас при розквіті Партії регіонів не був таким однорідним: Ахметов, Янукович, Єфремов, єнакіївські, макіївські, горлівські та інші постійно боролися між собою за місце під сонцем.

Будьмо відверті, таке посилення команди Ігоря Коломойського на Волині трапилося не за один день. Але в Києві це воліли не помічати, виправдовуючись тим, що є й більш важливі проблеми.

А після жертви Приватбанку Ігор Коломойський точно захоче позиційної переваги у великій політичній грі. В тому числі на Волині.