Як "японський мір" допоможе Токіо відібрати у Путіна Курили

Сьогодні завершились масштабні й тривалі російсько-японські переговори у форматі "2+2". В них взяли участь міністри закордонних справ і оборони – Сергій Лавров і Сергій Шойгу з боку Росії та Фуміо Кісіда і Томомі Інада зі сторони Японії.

Після розгортання ракетних комплексів на островах, які є причиною більшості російсько-японських суперечок, і спішної модернізації (принаймні, на папері) тамтешнього гарнізону, надій на якісь проривні дипломатичні рішення ні в кого не було. З якоїсь точки зору, учасники переговорів цілком виправдали ці сподівання.

Інада висловила стурбованість розміщенням додаткових військ на Курилах. Шойгу розповів про свої переживання з приводу американської протиракетної системи, яка може бути розгорнута в Японії. Лавров сказав, що ракетні запуски Північної Кореї – це, звичайно, погано, і навіть порушує рішення Радбезу ООН, але спроба Токіо захиститись від ракет абсолютно безумного диктатора, які вже долітають Японії – це "непропорційна відповідь". Сторони поговорили про необхідність підписати бодай би угоду про недопущення війни. Але оскільки подібні розмови тривають з 2013 року, і жодного помітного прогресу поки не принесли, то все це можна сміливо вважати спробою принести дещицю уявного позитиву в загалом безплідну розмову сторін, яким немає що запропонувати одна одній.

Цим "взаємним занепокоєнням" переговори, фактично, і вичерпались би – якби не рішення Токіо таки почати гру в "економічну співпрацю" з Росією. Іще позавчора російській делегації було передано список економічних пропозицій Токіо, які стосувались, в першу чергу, Курильських островів, і в певній мірі – російського Далекого Сходу.

Японські пропозиції не містять жодного пункту, з якого Кремль міг би отримати якусь безпосередню вигоду. І включають вони в себе дозвіл на безвізові відвідини Курильських островів японцями, "захід" японських риболовецьких компаній у риболовлю та риборозведення довкола суперечливих островів, будівництво об'єктів інфраструктури для японських туристів, які поїдуть на суперечливі острови, як тільки Москва підпише "безвіз". При тому пропонується створити на островах японські лікарні – а також забезпечити дистанційне лікування мешканців Курил спеціалістами університетів і медзакладів Хокайдо, поки лікарень немає. Передбачена також співпраця в культурній сфері, тури для японців, котрі хочуть відвідати могили предків, розміщені на островах, і чимало дрібніших проектів. Такий собі наступ "Японського міра" на острови, де мешкає менше 20 тисяч забутих Кермлем росіян. До яких із "Великої землі" найближчим часом прибудуть хіба нові проти корабельні ракети та трохи військових начальників.

Навряд чи в Токіо надіються, що за допомогою "японського міра" вдасться років за п'ять-десять швиденько провести на островах референдум і приєднати їх за допомогою "волевиявлення громадян". Громадяни то, може, й не проти – але хто ж їх бідолах кудись відпустить. І японська влада не може цього не розуміти.

Схоже, розрахунок Токіо інший. Розуміючи, що Володимир Путін – не вічний, і після його кончини Росія, як то завше буває із авторитарними режимами без чітко визначеного наступника-спадкоємця, увійде в період хаосу й безвладдя, в Японії надіються на можливість виторгувати Курили або в когось із претендентів на владу, або вже в нової влади в обмін на ту чи іншу геополітичну поступку. Скоріше за все – фінансового плану. І для подібної угоди добра воля місцевого населення є абсолютно необхідною. Саме ц добру волю і забезпечуватимуть японські туристи, рибалки і лікарі з Хоккайдо. Чи вийде щось із цього плану – покаже час. Цікаво лиш спостерігати, що залишились на світі країни, де еліти планують на період, який в рази перевищує тривалість їхнього перебування при владі, і охоче дають шанс на геополітичну перемогу своїм наступникам – навіть якщо ті будуть з іншого блоку чи партії. Такий "альтруїзму на благо країни" в Україні побачити вдається не надто часто.