Як Київрада попіарилася на столичних бізнесменах і Росії

В четвер, 16 березня депутати Київради проголосували за рішення, яке, виключно на їхню думку, викорінить бізнесову співпрацю столичних підприємців з російськими компаніями.

Якось дивно, що лише після трьох років путінської агресії, столичні депутати нарешті надумали порвати усі зв'язки київських підприємств з російськими компаніями. Втім, як не подивитися, а дана ініціатива Київради в будь-якому разі допоможе, як мертвому припарки.

Номінально рішення спрямоване на те, щоб усі підприємства і різноманітні установи, а також фізичні особи-підприємці повністю припинили будь-яку господарську діяльність і взаємовідносини з юридичними особами, що мають стосунки до Росії. Навіть якщо юридична особа знаходиться під опосередкованим контролем фізичних чи юридичних осіб Росії, то її, згідно депутатських побажань, треба бойкотувати і відмовлятися від співпраці. І на те, щоб розірвати усі відносини з російськими бізнесменами, столичні підприємства мають лише місяць.

Та є одне маленьке "але": це рішення Київради має лише рекомендаційний характер (а іншим воно бути і навряд чи могло), а тому підприємства, які продовжать співпрацю з росіянами, ніякого покарання, по суті, не нестимуть.

Депутати Київради – а за це рішення проголосували представники усіх фракцій – не врахували одного: у бізнесі мало, хто керується моральними принципами, хоча такі і трапляються. Якщо столичному бізнесмену буде вигідніше обмінюватися послугами з російськими компаніями, а не з українськими, то заради більших доходів він, скоріш за все, обиратиме те, що вигідніше. Така вже натура у більшості підприємців, адже про мораль вони думають в останню чергу, особливо, якщо ця сама мораль може зменшити прибутки.

"Антиросійське" рішення київських можновладців, по своїй суті – лише заява, декларація, позбавлена будь-якої реальної сили, яку будуть сміливо ігнорувати. Такий собі піар-ходом, щоб бути у тренді "блокадної моди", що огорнула країну.

Згадаймо, як Київрада прийняла рішення про заборону продажу алкоголю у МАФах. Ініціатива наче як була покликана вберегти киян від надмірного пияцтва. Втім, будемо відверті: торговцям така мотивація до лампочки, адже вони втрачають кошти. самі кияни теж сприйняли це "ноу-хао" по-різному. Тож навіть не дивно, що Антимонопольний комітет, врешті решт, дав "відбій", і столичній владі довелося повернути спиртне у МАФи. Пізніше, щоправда, Київрада придумала, як вийти з цієї ситуації і взагалі заборонила продавати алкоголь вночі, в усіх магазинах чи кіосках, але то вже інше питання.

Втім, слід звернути увагу на інший аспект – ефективність роботи Київради. Звісно ж, можна потішитися за депутатів через те, що на четвертому році війни вони таки вийшли з летаргічного сну і зробили те, що мали зробити ще три роки тому – грізно погрозили пальчиком. Але це навряд чи те, заради чого кияни утримують "обранців". У Києві достатньо проблем, які треба вирішувати тут і зараз, починаючи від безсистемної, свавільної забудови міста, що програмує столиці проблеми не на роки – на десятиліття, і закінчуючи розгромленою інфраструктурою і перегрітими за рахунок киян квартирами. Але до цього у депутатів руки так і не дійшли. Якось іншим разом. Піар важливіший.