Навіщо Садовий вирішив воювати з Європою через блокаду

Виступ Андрія Садового на з'їзді своєї партії ряснів метафорами: "країна бореться за своє право на свободу. Лінь і слабкість в таких обставинах означають поразку", "на нас попереду чекають важка праця і непроста боротьба. Знаю, що не всі знайдуть в собі сили пройти її до кінця і залишаться лише ті, хто знайде в цьому сенс життя". І традиційно мер Львова згадував про Бога. Експерти ж вважають: цей з'їзд був необхідний Садовому з двох причин – продемонструвати виборцям і владі, що у питанні блокади ОРДЛО "Самопоміч" одностайна, а ще – просигналізувати, що він готовий до об'єднання опозиціонерів навколо себе і своїх президентських амбіцій. Мовляв, ми запропонували кілька технологічних ходів – визнання окупованими окремих районів Донеччини і Луганщини, їхню блокаду і родзинка на тортик "евакуацію" проукраїнськи налаштованих мешканців ЛДНР – а далі вам вирішувати, чи ви з нами, чи йдемо різними колонами. А для посилання "об'єднавчого" сигналу мер Львова почаював з Саакашвілі, Гриценком і Гацьком. Соцмережі кепкують з цього, проте, насправді, Садовий в образі цих панів отримав три ефектні "балакучі голови". Адже змагатися у популізмі з тим же Саакашвілі можуть далеко не всі опозиційні політики.

Власне, про об'єднання опозиційних сил поки не йдеться, але вудочки Садовий закинув. І зараз Тимошенко та інші спостерігатимуть, як довго львівський війт здатний стояти на своєму. Простіше кажучи, коли він "здується". Оскільки у питанні блокади він наразився не лише на несприйняття з боку громадян України, але й європолітиків. Спроби розширити свою акцію на територію Сумщини й Харківщини зазнали фіаско. Нагадаємо, спочатку блокувальників послали в Конотопі, а вихідними їм не дали встановити редут у Куп'янську. Причому в обох випадках жорстко діяла не поліція, як би дуже хотілося організаторам акції, а місцеві жителі. Не "ватники", як їх охрестили прихильники блокадників. Просто люди не хочуть, аби хтось приходив у їх дім і розповідав, як жити. І це погана новина для Садового, адже організатори блокади не можуть виконати одну зі своїх обіцянок – заблокувати кордон з Росією. Їм і далі доведеться сидіти на рейках в зоні АТО. Через що медійний інтерес до акції потроху вщухатиме.

Але значно більшого іміджевого удару по блокадниках і "Самопомочі" завдали європейці. "Такі дії мають значний негативний вплив на українську економіку і на рівень життя людей по обидва боки лінії розмежування. Я не можу сказати, що деякі сепаратисти не отримують переваги від "чорного ринку", який сформувався на лінії розмежування. Саме тому важливо боротися з контрабандою і незаконною торгівлею. Однак перешкоджання залізничному сполученню не є правильною відповіддю на цю проблему, оскільки це матиме надзвичайно негативний вплив на все населення країни", - днями заявив голова представництва Європейського союзу в Україні Х'юг Мінгареллі. Та й раніше західні політики висловлювалися проти блокади ОРДЛО. Ще трохи, і в "Самопомочі", "Батьківщині" та інших силах, які написали на своїх стягах "ні торгівлі на крові", почнуть говорити про вселенську змову проти них. Наразі, голова фракції "Самопоміч" Олег Березюк вже вступив в заочну дискусію з європейцями. "Сьогодні ЄС пропонує нам не визнавати окуповані території окупованими – а які вони? Чиї? Так, це історичні українські території, але сьогодні вони окуповані ворогом. Економічна блокада приведе до того, що ці території швидко повернуться до України і війна припиниться", - каже права рука Садового.

Утім у такого пояснення є два значних мінуси. Перший – на Заході не хочуть, аби Україна сама відмовлялася від окупованих територій, а блокада призведе не лише до замороження конфлікту за російським сценарієм (Росія вже зробила хід "націоналізацією" заводів Ахметова), але й створить сумнівний прецедент в міжнародній політиці. Інакше кажучи, продовження санкцій проти Кремля ставитиметься під великий знак питання. Друга проблема пов'язана вже з самим Садовим та його політсилою. Сьогодні блокадний популізм приносить їм політичні дивіденди, а завтра вони можуть увійти в історію, як люди, через недалекоглядність яких Україна втратила частину своїх територій. В Росії вже активно обговорюють варіанти визнання ЛДНР. Так, це буде попранням міжнародного права, але хіба в Кремлі це робитимуть вперше? І ось в такому випадку навколо пана Садового опозиція не те що не об'єднуватиметься, вона ще й допоможе йому піти на дно.