Як Трамп відповість на "ракетний виклик" Путіна

Вчорашня заява заступника голови Об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США Пола Сельви про те, що Росія порушила "дух і букву" договору про ракети середньої і меншої дальності, і відправила на бойове чергування крилаті ракети наземного базування, сюрпризом не стала.

Про порушення Путіним договору про РСМД говорили іще в адміністрації Обами – втім, уникаючи якоїсь конкретики. У 2015 році голова комітету начальників штабів Мартін Демпсі навіть припускав можливість повернення до Європи американських крилатих ракет, націлених на об'єкти російського ядерного арсеналу. Але тоді Росія обмежувалась випробовуваннями чогось, схожого на крилаті ракети середньої дальності – і Обама закрив очі на "дослідницьку діяльність" Володимира Путіна.

А в середині лютого цього року газета New York Times писала, що Росія таємно розгорнула крилаті ракети – у кількості не менше двох дивізіонів.

Але статті – статтями, а от офіційні заяви високопоставлених військових примушують нову американську адміністрацію до якоїсь реакції. Тим паче, зважаючи на тон заяви, у якій Сельва повідомив конгресменам, що "ця система (наземних крилатих ракет – ред.) становить ризик для більшості наших об'єктів в Європі, і ми вважаємо, що росіяни навмисно розгорнули її, щоб створити загрозу для НАТО і об'єктів в зоні відповідальності НАТО".

І дипломатична реакція на розгортання російських ракет вже відбувається. Іще до заяви Сельви Дональд Трамп пообіцяв, що тема російських крилатих ракет стане однією з ключових на зустрічі американського та російського президентів. Якщо вона, звичайно, відбудеться. І загроза європейським союзникам США з боку Росії явно унеможливить скорочення американської військової присутності в регіоні. Втім, зважаючи на стан російсько-американських стосунків та на договроспроможність Володимира Путіна, дипломатією справа явно не обмежиться. Втім, і у військовому плані у США є можливість забезпечити адекватну відповідь. Зокрема, ще в далекому 1994 році компанія Raytheon почала розробку так званої JLENS – системи раннього попередження про ракетний напад, "заточеної" саме під керовані крилаті ракети. В квітні 2005 року розробку було завершено, а в 2009-2012 роках систему успішно випробували, збиваючи на полігоні всіляку "дрібноту" – літаки та дрони на надмалих висотах.

Але до розгортання системи справа не дійшла – адміністрація Барака Обами вирішила, що на цьому можна зекономити.

Тому в руках американської адміністрації є цілком робочий інструмент нейтралізації путінських крилатих ракет. Єдина проблема – питання ціни. Специфіка спостереження та перехоплення крилатих ракет передбачає розміщення недешевих комплексів на відстані у 100-200 кілометрів один від другого. Що у випадку з Європою передбачає бойове чергування десятків комплексів – які, до слова, складаються з аеростатів, зафіксованих на висоті близько 4 кілометрів, із закріпленими на них радіолокаційними станціями раннього виявлення. Це завдання США цілком можуть вирішити – але обійдеться рішення недешево.

При тому реальні бойові потенції російських ракет SSC-8 (які, на думку західних експертів, є сухопутним варіантом російських морських крилатих ракет "Калібр-НК", випробування яких тривають з 2008 року), видаються сумнівними. В першу чергу тому, що "два дивізіони" – один з яких, до слова, поки не покинув випробувальний полігон в Капустіному Яру, мають на озброєнні аж 8 пускових установок. І перспективи держзакупівель цієї зброї при наявній ситуації з російським бюджетом, цілком туманні.

До речі, переважна більшість сучасної російської зброї – будь то берегові ракетні комплекси "Бастіон", проти корабельні комплекси "Бал", і "новостворені" SSC-8 – насправді, є дещо "віртуальною" зброєю. Оскільки кількість випущених пускових установок жодної із них не перевищує трьох десятків. І служать вони головно для телевізійного показу – та для демонстрацій присутності в Криму та на Камчатці, а не для захисту тисячокілометрових російських кордонів.

Більше того, у світлі явного порушення РСМД, розміщення в Європі американських крилатих ракет, стосовно якого давно роздумують саме конгресмени-республіканці, тепер може набути практичних рис.

Таким чином Росія, схоже, порушила один з міжнародних договорів, який поклав свого часу край холодній війні. Але при тому виявилась нездатною – принаймні, поки що – створити ефективне угруповання крилатих ракет, яке б направду загрожувало європейським силам НАТО. Втім, останній факт, здається, ніяк не вплине на американську реакцію стосовно факту порушення РСМД.