Чому Ердоган віддав США вбивство російського посла Карлова

Справа про вбивство російського посла в Туреччині, Андрія Карлова, на початку проста і незатійлива, перетворюється на справжній детектив. В якому відомі і жертва, і вбивця. В якому відомі навіть мотиви Мевлюта Алтинташа, які той встиг викрикнути перед тим, як кулі турецьких поліцейських зупинили його промову і земне існування.

Більше того, у справі було затримано більш ніж півдюжини людей – від курсантів училища, в якому вчився вбивця, і до російської чи то повії, чи то сутенерки, яка активно спілкувалася з Алтинташем за лічені години до вбивства російського посла.

З боку може скластись враження, що про вбивство Карлова відомо практично все – і навіть трохи більше. Втім, той факт, що щось важливе турецька поліція та генпрокуратура надіється накопати тільки в особистих екаунтах вбивці, говорить не на користь подібної гіпотези.

Судячи з усього, зламавши телефон вбивці, турецькі поліцейські знайшли заголовок листа (чи декілька заголовків різних листів) які наштовхнули їх на думку, що Алтинташа до вбивства чи то заохочував, чи то примушував хтось інший. І той "хтось" не мав жодного стосунку ні до російських повій ні до нещасних курсантиків, яким шиють тепер "участь в організації Гюлена", щоб не випускати з вибаченнями. Той "хтось" написав Алтинташу листа із темою "Ти повинен це зробити по волі Аллаха" за кілька днів до вбивства. Але відстежити авторство листа – чи зламати комп'ютер Алтинташа турецькі слідчі виявились неспроможними. Більше того – вже після вбивства хтось "зламав" і очистив поштову скриньку Алтинташу.

І за допомогою слідчі турецької Генпрокуратури звернулися не до ФСБ, а до ФБР. Що наштовхує одразу на три думки. Перша полягає в тому, що США – це єдина сторона, яку Ердоган вважає гарантовано непричетною до вбивства російського посла. Тому сміливо звертається до американських фахівців. Друга полягає в тому, що вбито Карлова не на замовлення Ердогана. В іншому разі, зважаючи на стан сучасного турецького правосуддя, винними у всьому оголосили б самого Алтинташа і його "подільників"-курсантів – і у справі поставили б жирну крапку. А третя думка полягає в тому, що турецький президент-диктатор щиро хоче знати, хто "замовив" російського посла. Тому турецькі слідчі й роблять свою роботу зі всією можливою серйозністю. І не бояться звернутись за допомогою у тих питаннях, де не почуваються достатньо компетентними.

Цілком можливо, що врешті-решт слідство і справді вийде на якогось божевільного проповідника радикального ісламу, який якимось чином отримав можливість впливати на турецького поліцейського.

Але не виключеним є варіант, що у демонстративному розстрілі російського дипломата може сплисти і якийсь інший слід. Який, за чутками, проглядав і у багатьох жахливих терактах на російській території. Слід, який веде кудись у бік мутного й кривавого союзу російських силовиків з ультрарадикальними ісламістами. Хоча, на даному етапі, все це, звичайно, конспірологія. Бо довкола сирійського конфлікту діє достатньо абсолютних відморозків і без Володимира Путіна.