Щоденник "Української весни": 3 березня 1917 року

Портал Depo продовжує проект, присвячений подіям Української революції 1917-1921 років, що стала першою масштабною спробою вибороти незалежність.

Одразу зауважимо: у минулому столітті ми встигли змінити календар із застарілого Юліанського на загальноєвропейський Григоріанський. Дати після цього трохи "попливли", тому для позначення тогочасних подій ми використовуємо два стилі - старий і новий. Рівно сто років від дня, про який ми пишемо, виповниться не сьогодні, а на 13 днів пізніше. Ми навмисно робимо цю "помилку", аби календарні дати збігалися. Щоб кожен, хто подивиться на календар, міг заплющити очі і уявити: 100 років тому, в такий же самий день з таким же числом і місяцем на календарі Україна жила іншим, але від того не менш буремним і карколомним життям.

3 березня 1917 року ключові постаті російської революції, зокрема голова Думи Михайло Родзянко та очільник Тимчасового уряду Георгій Львов, зузстрілися з Великим князем Михайлом Олександровичем, якого Микола ІІ за день до цього призначив регентом. Князя вмовили підписати акт про неприйняття влади.

У Києві збираються делегати від українських політичних, громадських, професійних та культурних організацій. Вони створюють громадський комітет для спільних дій в умовах революції. Єдиної позиції щодо долі України в них не було - одні виступали за незалежність, інші - за автономію в складі федеративної Росії. Проте вони все ж вирішують об'єднатися в єдину структуру, яка згодом стане відома як Українська Центральна Рада.

В українських губерніях, повітах та містах починається ліквідація царських органів влади. Замість них Тимчасовий уряд призначає комісарів.

А тим часом у Харкові відбуваються перші легальні збори більшовиків.

На фото: Михайло Олександрович, який так і не став правителем після брата Миколи.

Попередній випуск: 2 березня 1917 року.