Чому на Росії "женуть біса" про приєднання Донбасу

"За три роки після "російської весни" чутки про швидке приєднання самопроголошених республік Донбасу до Росії звучать набагато переконливіше, аніж тією, першою весною", пише російський журналіст Олег Кашин. Ознаки такого "приєднання" він побачив в "націоналізації" підприємств, які знаходяться на окупованих територіях. Кашин продовжує: "У розташування військ ДНР приїжджає Надія Савченко. Захар Прилепін оголошує себе донецьким майором і каже, що має намір воювати і дійти до Києва, а Ігор Стрєлков, наслідуючи моду на анонімні витоки, пише, що український прем'єр часів Януковича Микола Азаров уже розподіляє посади в уряді майбутньої "звільненої України". І це теж можна віднести до непрямих ознак дивного пожвавлення на Донбасі. Зрозуміло, що до Києва ніхто не дійде, але точно так само і навесні 2014 року російська пропаганда створювала образ "великої Новоросії" з Харковом і навіть Одесою, щоб на цьому масштабному тлі приєднаний до Росії Крим виглядав мінімальною з неминучих втрат, які понесе Україна тієї весни".

Подібне розумування свідчить про кілька речей. По-перше, навіть ліберальні російські журналісти мало розуміються на політичних процесах, які відбуваються навколо окупованих територій. Бо цікавість Кашина Україною обмежується внутрішньо російськими дискусіями. Тому він і йому подібні легко ковтають пропагандистські наживки Кремля.

По-друге, приїзд Савченко до Донецька аж ніяк не може свідчити про якусь зміну позиції України. Ця депутатка не впливає на жодні процеси. Власне, як і "їздун" з російського боку Захар Прилепін. Якого за його вчинок піддали критиці навіть в самій Росії. Про Стрєлкова взагалі не варто говорити. Він давно виконує роль "міського божевільного". Як, власне, й прем'єр-біженець Азаров. По-третє, так звана "націоналізація" свідчить не про підготовку приєднання, а про спецоперацію Москви, тактичні кроки якої очевидні.

Перший крок – визнання "паспортів", які виписують сепаратисти, це натяк жителям підконтрольного бойовикам регіону, що Росія може їх визнати чи, навіть, приєднати. Нехай дурні думкою багатіють… До того ж політичних збитків від "паспортного" рішення РФ не матиме: Мінські угоди вона все одно не виконує, а посилювати санкції Захід через це не буде.

Другий крок - у Кремлі вирішили скористатися блокадою ОРДЛО, провівши так звану "націоналізацію". Від неї Росії жодного економічного зиску, зате так вона хоче змусити Київ легалізувати "Л-ДНР" через нав'язування угод з ними про поставки вугілля. На це Україна не піде, в Кремлі це розуміють. Тому сподіваються на розбурхання регіонів, залежних від таких поставок, на соціальні бунти, а також на підривну роботу окремих діячів української опозиції в самому Києві. Путіну Донбас ніколи не був потрібен, йому необхідні дочасні вибори в Україні. В результаті він планує кардинально змінити розклади у ВР на користь проросійських сил. Які прикриватимуться гаслами "зупинимо війну".

Третій крок - після того, як в контексті "націоналізації" засвітилося прізвище Курченка, в мережі з'явилися припущення про можливе повернення до Донецька й Луганська декого з діячів режиму Януковича. Їх начебто спробують інкорпорувати в існуючу систему "влади" для того, щоб згодом запропонувати в якості договороздатних фігур. Це можуть бути Олександр Клименко, Сергій Арбузов чи хтось подібного штибу. Якщо визнати таку версію ймовірною, тоді точно не йдеться навіть про теоретичне приєднання ОРДЛО до Росії. Це, радше, повторенням абхазького й південноосетинського сценаріїв з нюансами. Але на окупованому Донбасі подібне може реалізуватися лише за умови припинення бойових дій. В іншому випадку, жоден з екс-"регіоналів" при здоровому глузді туди не повернеться.

І, останнє. Констатуючи активізацію антиукраїнської пропаганди, Кашин продукує страхи про можливу ескалацію війни. Чи може Путін піти на це саме зараз? Очевидно, ні. Адже за такого розвитку подій нові і дуже потужні санкції не забаряться. Запустивши "націоналізацію" на Донбасі з її негативними економічними наслідками для України, народжуючи фейки про приєднання окупованих територій і так далі, Кремль просто хоче перевірити українську владу й українське суспільство на стійкість за три роки "гібридної" війни.