Кредитний терор: Як колектори "вибивають" шахрайські борги

Історія бере початок ще в 2007 році. Тоді жителька Олександрії, що на Кропивниччині, Тетяна Пипенко разом із батьком придбали в одному з місцевих магазинів телевізор у кредит. Коштував він близько 4 тисяч гривень. Шахрай, який видавав споживчі кредити безпосередньо в торговельній точці, скористався необізнаністю покупців.

"Коли тато брав цей телевізор, хлопець, який оформляв кредит, підсунув йому документи на оформлення кредитної картки. Ми тоді просто не розібралися і не зрозуміли, що ці документи не стосувалися нашої покупки. Як з'ясувалося потім, кредитна картка оформлялася незаконно тишком-нишком і батькові її ніхто, звичайно, не видав, - розповідає Тетяна Пипенко. - За рік до батька приїхали представники поліції і повідомили, що банк подає на нас до суду і вимагає оплатити використаний кредит. Ми не відразу зрозуміли, про що йдеться", - згадує жінка.

Правоохоронці почали викликати спочатку її, потім брата, намагались вияснити, хто брав кредит.

"За тиждень до батька знову приїхали слідчі і сказали, щоб ми не хвилювалися. Вони повідомили, що знайшли цього чоловіка, який оформляв кредитні картки. Виявилося, що, окрім нас, він оформив їх ще на десяток людей, потім, очевидно, знімав гроші і привласнював собі. Представники поліції сказали, що той чоловік пообіцяв все сплатити, тому справа закрита, і з нас нічого не вимагається", - розповіла Тетяна.

Як виявилося зараз, кредит на купівлю телевізора батько дівчини оформлював в одному банку, а кредитна картка, на відкриття якої їм підсунули документи, належала іншому банку. Минуло 10 років, і родині нагадали про гроші, які привласнив незаконним способом шахрай. Зробили це колектори ТОВ "Українська боргова компанія". Батько Тетяни помер півтора року тому, тож всі претензії та вимоги сплатити "начебто борг" почали отримувати дівчина та її матір.

"У січні прийшов лист на адресу батька від колекторської контори. У ньому просили повернути борг і була вказана сума - 10 тисяч гривень. Мама звернулася до адвоката, той попередив, щоб ніхто нічого не платив, поки не буде знайдена справа, і в іній не розберуться. З лютого колектори почали дзвонити нам щодня, мама була дуже налякана. Вони постійно телефонували і вимагали поговорити з батьком. Ми вже неодноразово пояснювали, що він помер, надсилали копію свідоцтва про смерть", - розповідає дівчина.

За її припущенням, кожного разу може телефонувати хтось інший. Та в середині лютого сума боргу вже становила 14 тисяч 800 гривень. За словами дівчини, її мати не може сплатити борг, бо отримує мізерну пенсію.

"Ми про всяк випадок запитали, на який рахунок треба сплатити гроші, та нам відповіли, що зараз даних немає, але надішлють їх протягом тижня", - пригадує Тетяна.

Зараз представники колекторської компанії телефонують на мобільний телефон її матері та надсилають повідомлення. Звідки вони дізналися її номер, невідомо, адже на момент взяття кредиту жінка мала інший номер мобільного.

"Ми пішли до поліції та попросили, щоб знову розглянули цю справу. Та нам дали копії документів, в яких було засвідчено, що справа закрита, і мій батько не винен. У поліції сказали, що без судового рішення колектори не мають права вимагати борг", - зазначає Тетяна Пипенко.

Після розмови на особистому прийомі з начальником Олександрійського відділу поліції Тетяна написала заяву в правоохоронні органи на колекторську компанію, представники якої продовжують телефонувати з погрозами та намагаються "вибити" гроші за борг без рішення суду. Крім цього, їй пообіцяли підняти кримінальну справу щодо шахрая, який видавав споживчі кредити, щоб зняти копії документів та надіслати їх колекторам.

Якщо і після цього ті не припинять дзвонити, жінка не виключає звернення до суду.

Між тим, в цій історії привертає до себе наступний момент: навіть той факт, що Тетяні Пипинко та її батькам вдалося відбитися від шахраїв минулого, не гарантував їм спокій від шахраїв сьогодення. Які, по суті, просто "давлять" психологічно і, як то кажуть, "розводять" на гроші. І хоча зробити це "колекторам" не вдалося, нервів і часу вони забрали у родини чимало, і чи буде їм за це покарання -- питання скоріше риторичне.