Чому Селезньов знову має реальний шанс грати за збірну України

З огляду на те, що Андрій Шевченко задумав в головній команді країни процес омолодження, слова Селезньова про повернення у збірну були сприйняті зі скепсисом, але насправді нинішня кадрова ситуація в національній команді України складається так, що прогноз Євгена про повернення до лав збірної може стати реальністю вже в найближчий час.

Чи допоможе Селезньов збірній і чи потрібен він в команді Шевченка? Ми вирішили навести по 3 аргументи в один та в інший бік, а вам вже вирішувати, які з цих факторів суттєвіші. Отже…

Селезньов потрібен збірній, тому що:

Він має постійну ігрову практику і забиває. На відміну від своїх конкурентів за місце в атаці збірної, Євген активно грає і вражає ворота суперників. Поки Зозуля страждає від звинувачень у нацизмі іспанських фанатів, поки Кравець намагається повернути собі довіру тренера після приходу до Гранади сильного конкурента, поки Будківський торочить про рівень чемпіонату Росії, Селезньов грає регулярно і часто забиває голи. Проти фактів іноді ніяк не попреш.

Він більше не грає на Росії. В останній рік до Євгена в Україні склалося досить обережно-вороже ставлення через те, що він дозволив собі поїхати грати в футбол на Росію в часи, коли його рідна країна страждає від військової агресії сусіда. Таке ставлення природне, щоб там не казав нападник про необхідність годувати родину і грати в футбол. В збірну Селезньова перестали кликати зовсім не через гру в чемпіонаті країни-агресора – в решті решт це не завадило Євгену з'їздити на Євро-2016, а через те, що форвард взагалі втратив ігрову практику в "Шахтарі". І от ситуація виправилася – футболіст більше не грає в РПЛ, а його ігрова практика на досить пристойному рівні та і чемпіонат, який він представляє, вже точно не назвеш слабкішим за український, чи той же російський.

Він має досвід матчів на високому рівні. Не забуваємо, що Селезньов провів за збірну 50 матчів і забив 11 голів, не забуваємо про важливі голи у складі "Дніпра" та "Шахтаря" на європейські арені. Євген – досвідчений форвард, який іноді забиває голи на голій інтуїції, стоячи там, куди прилетить м'яч. Нинішній збірній України такої якості нападника іноді дуже сильно не вистачало, і вже точно вона буде необхідна в іграх з хорватами, ісландцями та турками, де моментів може не бути дуже багато.

Селезньов не потрібен збірній, тому що:

Його статистика оманлива. В активі Селезньова три голи, причому таким сильним суперникам, як "Галатасарай" та "Бешикташ", але два з цих трьох голів забити з 11-метрової позначки, і це дещо міняє стан речей. Звичайно, пенальті ще треба вміти реалізовувати, але це не є головною ознакою класного форварда, і якщо нападник не забиває з гри, його якості можна ставити під сумнів.

Збірній України краще довіритися молоді. Так, у основних нападників збірної криза – Зозуля і Кравець зараз не в формі і не можуть похизуватися багатою ігровою практикою, але ж є молодь. Є Бесєдін, є Яремчук, є Борячук, і це ми говоримо лише про гравців наших топових клубів. Але ж можна зазирнути і у інші команди УПЛ і знайти там тих, хто має підстави очікувати виклик до збірної. Якщо вже почався процес перебудови головної команди, то треба дотримуватися нової філософії.

Він не підходить під новий стиль команди. Шевченко хоче, щоб збірна грала в більш атакуючий та комбінаційний футбол, тоді як Селезньов більш ефективний в більш примітивній грі. Так, у арсеналі Євгена є декілька фірмових фінтів, а іноді навіть і швидкість просинається, але все ж не будемо забувати про те, що головні козирі цього нападника – вибір позиції і вдала гра в чужому воротарському майданчику. Отже, виникає певний конфлікт – Селезньов не підходить не тільки під кадрову філософію нової команди Шевченка, але і під філософію ігрову.