Чи вийде в Трампа повернути Америку на сто років назад

Вчорашня промова президента США Дональда Трампа на спільній сесії обох палат Конгресу, традиційне для американських президентів звернення "Про становище країни", стала фактично першим публічним виступом, у якому він зумів нарешті відкинути передвиборний популізм, і почати говорити про свою конструктивну програму на посаді президента США.

Якщо вірити вчорашнім тезам Дональда Трампа, США і далі будуть цілком і повністю підтримувати НАТО - союз, "який народився в двох світових війнах і переміг фашизм і комунізм". Більше того, політика ізоляціонізму США, на пропаганді якої Трамп прийшов до влади, не те щоби зовсім відміняється – але переноситься головно у економічну сферу. "Наші союзники побачать, що Америка знову готова вести за собою інші країни", - заявив чинний президент США.

Про стосунки з Росією, від гріха подалі, Трамп взагалі не сказав ні слова. Тому вчорашні сподівання службовців російського МЗС що промова Трампа в Конгресі "розставить всі крапки над "і" у стосунках двох держав, так сподіваннями і залишились. Втім, Трамп не сказав ні слова і про Україну. Схоже, переконавшись у обмеженості власних знань стосовно географії і міжнародної політики, американський президент тримається від міжнародної політики подалі, обмежуючись періодичними обіцянками вщент знищити "Ісламську державу", та нагадуванням про свою "непохитну підтримку" Ізраїлю.

Велика мексиканська стіна Трампа, якщо вірити президенту США, це вже не тільки і не стільки засіб для контролю небажаних мігрантів, як "захист від злочинності та наркотиків". А загалом, Трамп тепер навіть радіє новим іммігрантам – щоправда, по можливості, висококваліфікованим і готовим важко працювати.

Щоб розпочати "загальнонаціональну перебудову" (ну чистий тобі Михайло Горбачов), Трамп збирається провести через Конгрес законопроект стосовно інвестування одного трильйона доларів державного та приватного капіталу у розвиток інфраструктури США.

При тому Трамп має намір рішуче боротись "з ненавистю і злом" в американському суспільстві. І засуджує вандалізм та релігійну нетерпимість. Загалом, чимала частина вчорашньої промови Трампа була витримана в стилі Кеннеді. Трамп неодноразово закликав до миру, порозуміння та спільної праці на благо США.

Біда лиш в тому, що президент, який прийшов до влади на протиставленні всього і всіх, завдяки чисельним обманам і розпалюванні ненависті всередині американського суспільства. в ролі голуба-миротворця сприймається якось не дуже переконливо.

Втім, навіть якщо абстрагуватись від виборної риторики, і повірити, що Трамп назавжди пергорнув сторінку популізму й демагогії, до вчорашньої промови президента США залишаються деякі питання.

Закликаючи почати тотальну "перебудову всього" і спрямувати державні кошти на реконструкцію інфраструктури, Трамп, здається, намагається банально перенаправити потік бюджетних коштів у бік близького до нього крупного будівельного бізнесу і у бік прихильного до нього електорату "промислової Америки". З якоїсь точки зору все це – абсолютно внутрішня справа Сполучених Штатів Америки. І результати цієї політики будуть оцінювати американські виборці.

Але фактично відмовляючись від активної зовнішньої політики, і обмежуючись підтримкою тільки наявних ініціатив, більше того – руйнуючи економічну співпрацю з Європою, Канадою, Мексикою і багато ким іще, Білий дім, фактично, віддає чималий шмат глобальної політичної ініціативи в руки Москви, Пекіну, та Пхеньяну. Ну і в руки ЄС, звичайно, теж – не питаючись при тому, чи готовий Євросоюз так раптово змінити свою роль на світовій сцені.

І назвати подібний курс "великою перемогою" не вдасться ніколи – не залежно від того, чи зуміє Трамп перебудувати американські мости та дороги, і чи зможе він запустити давно мертві заводи та фабрики "іржавого поясу" США. За останню сотню років світ надто змінився, аби США могли спокійно й безболісно повернутись до ізоляціонізму початку двадцятого століття.