Маріупольський напрямок. Чому наступ ЗСУ на Пікузи є неминучим (КАРТА)

Маріупольський напрямок традиційно є дуже гарячим. Терористи гатять з мінометів та важкої артилерії, стрілецької зброї, гранатометів.

26-го лютого у Широкиному від кулі снайпера загинув молодий 20-річний морпіх зі Слов'янська Роман Напрягло. А за минулу добу це село обстрілювали зі 122 міліметрової артилерії. Також з мінометів калібрів 120 і 82 міліметри бойовики крили Водяне, Гнутове, Новотроїцьке та Павлопіль. З гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї – Талаківку, Павлопіль, Водяне, Новотроїцьке, Широкине, Гнутове. БМП окупантів вели вогонь по Широкиному, Водяному та Лебединському. Снайпер – по Талаківці.

Взагалі, ситуація на Маріупольському напрямку за останні тижні практично не змінилася. Якщо наприкінці січня внаслідок повзучого наступу ЗСУ вдалося взяти у напівкільце Пікузи (колишнє Комінтернове) і впритул підійти до висоти "Дєрзкая", то сьогодні просування зупинене. Раніше здавалося, що от-от Пікузи будуть нашими, від волонтерів навіть з'являлася інформація про те, що армія зайшла до села, яка потім спростовувалася. Але наразі наші військові окопалися і залишається тільки гадати, чи просування зупинилося через ротацію, або ж після певних успіхів тут, так само як і під Авдіївкою та Первомайськом, командування вирішило закріпитися на позиціях і накопичити сили.

Під Маріуполем можна простежити, що на даний момент терористи відпрацьовують по наших позиціях у Сартані (на початку лютого прилітали "Гради"), Талаківці, Лебединському, Водяному, Павлополю і Широкиному. Терористи обладнують для кожної своєї батареї відразу кілька вогневих позицій, за якими "кочують" знаряддя. Позиції намагаються займати переважно вночі. Після вогневих нальотів артилерія змінює дислокацію, або відразу ж виводиться на невеликий період часу на територію Росії. Від Новоазовська до кордону з РФ всього 10 кілометрів. До лінії фронту близько 16-ти. Наша армія також веде вогонь на подавлення по Пікузам, Саханці. Взагалі, Пікузи перебувають під нашим вогневим контролем. Про вихідні залпи артилерії повідомляють і жителі окупованого Новоазовська. Маріупольці ж майже не відчувають фронту - більшість жителів міста проживають мінімум за 8 км від лінії.

За даними блогера Олександра Чернова, за вихідні на ділянці Саханка-Пікузи ворог втратив 5 чоловік убитими і 10 чоловік пораненими. Також бойовики знову почали використовувати тактику вилазок малих штурмових і снайперських груп. Не дивлячись на те, що в певній мірі наступ ЗСУ на Маріупольському напрямку виглядає логічним, як мінімум у випадку з Пікузами, які за "Мінськом-1" мають бути нашими, наразі фронт стоїть. Зупинилося просування нашої армії до Верхньошироківського (колишній Октябрь). Цілком можливо, що наше командування очікує слушної нагоди для бліцкригу по всій лінії фронту із метою вийти на кордон з Росією, взявши у кільце найбільші окуповані міста. У такому разі відсутність просування під Маріуполем є логічною.

Проте ситуація на Маріупольському напрямку не влаштовує обидві сторони. Терористам потрібно відкинути ЗСУ подалі від "Дєрзкої" та Пікузів. Українській армії також не завадило б просуватися вперед, щоб не відчувати постійний тиск і вогонь терористів.

Відбити висоту "Дєрзкая", яка є ключовим пунктом бойовиків на лінії оборони Азов (колишнє Дзержинське) – Саханка, є пріоритетом. Таким самим, як і взяття Пікузів для подальшого просування до Новоазовська.

Проте, наразі наступ ЗСУ під великим питанням. Кам'янистий степ дуже скоро розмерзнеться і перетвориться на болото, що ускладнить рух техніки. Швидше за все, до настання стійкого тепла триватиме позиційна війна та артилерійський "пінг-понг", як і сьогодні. Бойовики відпрацьовують по позиціях ЗСУ, а наша армія веде вогонь у відповідь по їхніх. Проте, згодом наступ нашої армії є неминучим.