Як зрадофіли зганьбилися в історії з викраденням Гончаренка

Відверто знущальна реакція з боку соцмереж на викрадення народного депутата від Блоку Петра Порошенка Олексія Гончаренка свідчить про дуже серйозні проблеми, які наростають у суспільстві

Політичний оглядач, журналіст відділу «Влада»
Як зрадофіли зганьбилися в історії з вик…

Сьогоднішня новина про викрадення нардепа від БПП Олексія Гончаренка продемонструвала наявність серйозних симптомів хвороби в українському суспільстві: воно вже остаточно переплутало реальність з політичними іграми. У соцмережах окрім буквально лічених співчутливих постів більшість лідерів громадської думки перевели дискусію на два "зрадницьких" напрямки. По-перше, дехто з "ЛОМів" прямо заявив про те, що мовляв, так цьому колишньому "регіоналу" і загалом, досить конверсійному персонажу і треба.

Інші ж – і таких переважна більшість – поставилися до реальності самого викрадення з відвертим скепсисом. Мовляв, Гончаренко, який постійно шукає інформприводи для піару, вирішив за допомогою "фейкового" викрадення привернути увагу до своєї персони. Аргументи щодо того, що викрадення може бути справжнім розбивалися об відверту зневіру в українських політиках.

Після того як у ЗМІ з'явилися перші повідомлення про те, що Гончаренка звільнили з полону, словесна отрута остаточно поглинула соцмережі. Віршики, фотожаби і просто звинувачення на адресу нардепа у брехні заполонили весь Інтернет. Утім, подальші подробиці, оголошені представниками прокуратури, які стосувалися замовника викрадення, серйозно зганьбили усіх зрадофілів. Так, замовником спроби викрадення і побиття Гончаренка компетентні органи назвали депутата Лиманської районної ради на Одещині Олександра Кушнарьова.

На офіційному сайті Лиманського райради можна побачити, Олександр Віталійович Кушнарьов є не тільки депутатом, а й главою депутатської фракції Оппоблоку. Власне, це нітрохи не дивує, оскільки своїх "ватних" поглядів він абсолютно не приховує.

Утім, має бути мотив для злочину. І, схоже, він таки є, й досить серйозний. Справа в тому, що син Кушнарьова Геннадій був продовжувачем справи батька. Закінчилося для нього це сумно - 2 травня 2014 року він загинув в Одеському будинку профспілок, задихнувшись від диму при пожежі. Кушнарьов-молодший вважався першим "комісаром Одеської дружини" і брав найактивнішу участь в сепаратистських акціях. Зараз про "героїчну загибель" Геннадія Кушнарьова можна знайти купу статей на сепаратистських пабліках, а його родичі навіть зняли про нього зворушливий фільм з використанням все тієї ж сепаратистської символіки.

До чого тут Гончаренко? Варто зауважити, що Гончаренко після Майдану став одним з найбільш проукраїнських політиків Одеси, і неодноразово висловлювався стосовно подій 2 травня як про спробу російських провокаторів влаштувати з Одеси новий сепаратистський край. Так що мотив – помста за сина-сепаратиста – видається цілком правдоподібним.

Не так давно аналогічна хвиля скепсису накрила соцмережі під час січневої історії з замахом на нардепа від "Народного фронту" Антона Геращенка. Тоді теж у Facebook можна було прочитати чимало неприємних постів, які зводилися до того, що вся ця історія з замахом – відвертий фейк. А дехто прямо писав: "шкода що його не вбили".

Сьогоднішні цькування Гончаренка – з тої ж опери. Ця історія наочно продемонструвала радикалізацію суспільства, яке у купі з абсолютною втратою реальності, забуває про банальні людські риси: людяність та співчуття…

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme