Кому допоможуть додаткові спостерігачі ОБСЄ на Донбасі

ОБСЄ має намір збільшити число спостерігачів у складі своєї Спеціальної моніторингової місії в Україні. І навіть "зміцнити її технічний потенціал" та збільшити час патрулювання уздовж лінії зіткнення.

Про це на засіданні Радбезу ООН оголосив міністр закордонних справ Австрії, голова ОБСЄ Себастьян Курц. Який у січні відвідав лінію зіткнення на Донбасі. І, о диво, помітив, що ситуація там "вкрай важка".

Суть і мета збільшення СММ ОБСЄ при тому, якщо чесно, залишається покритою мороком.

Якби, приміром, в "гарячій зоні" конфлікту, окрім спостерігачів ОБСЄ, була би ще й авіація ОБСЄ, чи артилерія ОБСЄ, чи бодай сили швидкого реагування ОБСЄ – тоді можна було б припустити, що спостерігачі швидше помічали би порушників спокою, а якісь гіпотетичні сили їх би оперативніше "нейтралізовували". І, відповідно, швидше наставала би омріяна мирна тиша.

А в тій ситуації, яка є в реальності, для фіксації артилерійських дуелей чи локальних перестрілок – та навіть для того, щоби помітити важке озброєння далеченько від облаштованих для нього стоянок, цілком достатньо наявних сил. Для цього виявилось достатньо навіть одного Себастьяна Курца.

Про те, що "на Донбасі стріляють", знають всі. І з'ясувати, "хто перший почав", нерідко практично неможливо. А часто – і безсенсово. Бо сторона, яка відкрила вогонь, завше може виправдатись тим, що зробила це, наприклад, "у зв'язку з переходом через лінію зіткнення диверсійно-розвідувальної групи противика". Або вигадати іще ось достатньо правдоподібне. А вже встежити за всіма ДРГ ОБСЄ не зможе, навіть якщо потроїть наявну місію.

Єдиною реальною користую від місії ОБСЄ могло би стати патрулювання не тільки, а може – навіть не стільки вздовж лінії зіткнення, як контроль за лінією українсько-російського кордону. І фіксація колон техніки, які періодично тягнуться зі сходу на захід. Роблять вони це, зазвичай, вночі, коли сепаратисти настійливо радять спостерігачам ОБСЄ піти поспати.

На початку цю "прикордонну" місію виконували – доволі успішно, до речі – безпілотними ОБСЄ. Які були здатні бачити колони з військовою технікою. Навіть вночі – завдяки обладнанню для зйомки в інфрачервоному діапазоні. Та й використовували їх, не сильно прислухаючись до порад сепаратистів стосовно того, коли й куди можна їздити чи ходити – все таки залізяка, а не живі люди. Та ще й спробуй його вночі збий, отой безпілотник. Можливо, саме тому росіяни завбачливо збили безпілотними за світлого часу доби. Останній з них, в листопаді минулого року, вони, здається, зуміли навіть поцупити, перехопивши керування дроном в оператора.

У грудні минулого року ОБСЄ оголосила тендер на закупівлю нових дронів – але про їх прибуття на Донбас почути поки не довелося.

Тоді з боку керівництва організації, зокрема, попереднього генсека Ламберто Заньєра, пролунала вельми передбачлива пропозиція – закуповувати супутникові фото регіону в комерційних компаній. Що набагато дешевше, ніж тримати власну місію – а нерідко й інформативніше. Особливо стосовно руху військових колон. Всіх деталей з супутника, можливо, й не розгледиш – але й сам супутник "Буком" збити не вдасться. Втім, про подальшу долю "технократичної" пропозиції наразі нічого не відомо.

Натомість має місце підсилення спецмоніторингової місії, збільшення кількості персоналу і вартості операції. Суть якої, здається, не до кінця зрозуміла навіть керівництву міжнародної організації. Якщо під суттю розуміти встановлення миру на Донбасі, а не зміцнення й процвітання бюрократичних структур ОБСЄ, звичайно.