Маріупольський напрямок. Чому ЗСУ не просуваються вперед (КАРТА)

Depo.ua продовжує слідкувати за подіями у зоні проведення антитерористичної операції. Цього тижня гаряче майже всюди, навіть на відносно тихій Луганщині, але Маріупольський напрямок традиційно вирізняється серед інших.

В січні цього року бойовики взагалі йому приділяли найбільше уваги і ресурсів – кількість і інтенсивність обстрілів українських позицій на околицях Маріуполя просто зашкалювала. Все це обіцяло перерости у щось грандіозне: або терористи попруть на місто, або ЗСУ підуть у контратаку і визволять сусідні міста і села, щоб відсунути лінію фронту і зменшити інтенсивність обстрілів.

Однак, потім постала Авдіївка і майже весь лютий місяць основна увага була прикута до неї. Щоправда, це аж ніяк не означає, що у Приазов'ї бої вщухли і ситуація нормалізувалась. Зовсім ні. Бої тут як тривали, так і тривають з розміреною інтенсивністю, часом "затихаючи" до арт-обстрілів, а часом "спалахуючи" до ближніх боїв та перестрілок зі стрілецької зброї та мінометів.

Не були винятками й останні дні. Згідно офіційних даних прес-центру штабу АТО, станом на вчорашній вечір окупанти обстрілювали Широкине зі 120 міліметрових мінометів і БМП, Тарамчук – з БМП, а з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї – Гнутове, Талаківку, Водяне і Павлопіль.

Добою ж раніше, 20 лютого, на Маріупольському напрямку з мінометів калібру 120 міліметрів було обстріляно Новотроїцьке. З великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї окупанти обстрілювали Чермалик, Талаківку, Гнутове, Старогнатівку, Водяне, Широкине. Крім цього по Водяному, Павлополю, Широкиному, Новотроїцькому та Гнутовому вели вогонь снайпери.

Також є повідомлення нашої розвідки, що 20 лютого три російських військовослужбовці 9 окремого штурмового мотострілецького полку морської піхоти 1 АК підірвались під час встановлення мінних загороджень під Новоазовськом та отримали поранення несумісні з життям.

Але основні події розгорнулись вчора після обіду. За повідомленням місцевих жителів, близько 15:30 у Новоазовському районі розпочався бій. Спочатку мали місце прильоти української артилерії, після чого, орієнтовно з 17:00, зав'язалась стрілецько-мінометна перестрілка.

Взагалі, Новоазовськ має досить велике значення як для нас, так і для рашистів. По суті, це єдине місто на березі Азовського моря, яке знаходиться під контролем терористів – всі інші тимчасово окуповані населені пункти є селами. Від лінії фронту до Новоазовська всього 16 кілометрів переважно степу, а від Новоазовська до російського кордону й того менше – 10 кілометрів.

Однак, на шляху до Новоазовська щитом стоять Пікузи (Комінтернове) і Саханка в першій лінії (плюс висота "Дєрзкая", яка є ключовим пунктом бойовиків у цьому районі), а також Заїченко і Азов (Дзержинське) – в другій. При цьому Пікузи наші війська вже кілька разів мало не звільняли, але весь час чомусь зупинялись буквально на вході до населеного пункту. Тривалий час селище знаходиться в напівоточенні Збройними силами України, однак команди на штурм і зачистку так і не надійшло.

Наразі відстань між нашими позиціями та ворожими на висоті "Дєрзкая" становить близько 100 метрів, а Пікузи продовжують перебувати у напівкільці. Наші сили змогли окопатися поблизу населеного пункту попри промерзлий кам'янистий ґрунт та супротив ворога, і взяти під вогневий контроль околиці.

При цьому противник, за інформацією лідера "Інформаційного спротиву" Дмитра Тимчука, обладнує для кожної своєї батареї відразу кілька вогневих позицій, за якими "кочують" знаряддя. Позиції намагаються займати таємно, переважно вночі. Після вогневих нальотів артилерія змінює позиції, або відразу ж виводиться на невеликий період часу на територію РФ для "відстоювання".

Зараз ситуація на Маріупольському напрямку така, яка не влаштовує обидві сторони. Терористам потрібно відкинути ЗСУ подалі від "Дєрзкої" та Пікузів, оскільки наші окопалися занадто близько і тримають їх у постійній напрузі. Українській армії також не завадило б просуватися вперед, щоб не відчувати постійний тиск і вогонь терористів з тих самих Пікузів.

Однак, наразі по всій лінії фронту триває ротація ЗСУ, тому наразі пріоритети стоять дещо інші – втримати вже існуючі позиції. Адже ворог також знає про ротацію і з усіх сил намагається цим скористатись, щоб відкинути наші війська на захід. Але, як бачимо, наразі йому це не вдається.