Головний українизатор Запоріжжя презентував нову книгу. ТОП-5 важливіших тез

Про це повідомляє кореспондент порталу Depo.Запоріжжя.

За переконанням Білоусенка, саме зараз настав сприятливий час для пробудження патріотизму щодо української мови на зрусифікованому Запоріжжі. Причини цієї русифікації він економічно та політично обґрунтував у книзі, зважаючи на свій життєвий досвід.

1. Діяти змусила банда Януковича

"З'явилася ця книжка "З Україною в серці" тому, бо все, що в ній викладено, пройшло через мою душу, моє серце. В думках не один раз повертався до цього. Початок був шість років тому, по приходу до влади Януковича - команди регіоналів і комуністів, що заходилась практично знищувати паростки, закладені за часів Ющенка щодо розвитку української нації, її мови, культури, традицій. Тому вирішив, а мовчати не в моїх правилах, треба діяти. Написав статтю у міську газету про причини, обґрунтовані економічно і політично: чому на Запоріжжі, такому славному історичному, козацькому краї, українська мова не звучить – її немає. На жаль, влада не відреагувала. Але мене підтримали знані на Запоріжжі люди, і ми опублікували звернення на підтримку української мови".

2. Ющенко мовчав, коли створювалась "Новоросійська губернія"

"Анексія Криму та окупація сходу Донбасу три року тому – це повторення того, що було під час російсько-української війни 1918 року, коли намагалися створити Криворізько-Донецьку республіку. Спроба Януковича створити щось подібне відбулася у 2004 році у Северодонецьку. Оцінку тому тодішня влада, і особисто Ющенко, не дали. І розпочався черговий етап – закладення фундаменту "Новоросійської губернії". Підґрунтя для того були створені раніше. Приміром, у 90-х роках, коли відкривали першу україномовну школу в Донецьку, бажаючих було стільки, що можна було б відкрити 30 таких шкіл: на одне місце тоді претендувало 29 хлопців і 26 дівчат. Подібні тенденції були притаманні й іншим регіонам Сходу і Півдня. Проте, кількість україномовних шкіл значно обмежувалась".

3. В Україні 26 років немає гуманітарної політики

"Я кричу: в Україні 26 років немає гуманітарної політики, немає чіткої, відпрацьованої системної роботи з громадою. В Україні різні регіони – з різним історичним розвитком життя, з різни розумінням і оцінками того, що відбувалося в історії і того, що відбувається зараз. Потрібний цілий інститут, який би займався цими питаннями – розробляв би системно заходи і вирішував питання – акцентно – де і в якому регіоні на які конкретні питання потрібно звернути увагу. Я це говорю у нас, тут на Запоріжжі, всім, хто приходить до влади. Але… Гуманітарний блок, практично, у нас "безхозний". Казали, грошей нема".

4. Мовне питання зрушать з "мертвої точки" волонтери

"Минулий рік був об'явлений нашим Президентом Роком англійської мови. А коли ж буде Рік української мови в Україні? Я не гуманітарій, я інженер - за першою освітою, за другою – економіст. Проте, мене хвилює, мені болить – я не відчуваю серед громадськості Запоріжжя симпатій до української мови. Лише незначна кількість людей проявляють громадянську активність та ведуть роботу.

У нас волонтери, практично, спасли Україну від російського загарбника. Вони забезпечили і продовжують забезпечувати армію всім необхідним. Нам потрібне таке ж волонтерство в українській мові".

5. Закон про державну мову - на часі

"Сьогодні громадськість, зокрема й на Запоріжжі, готова сприйняти нормально Закон про державну мову. Тому що, приміром, 75 відсотків шкіл на Запоріжжі – уже україномовні. Не до кінця, на жаль. Але статус у них україномовний. Дошкільні заклади також україномовні. Як швидко це відбудиться? Залежить лише від нас – свідомих громадян України. Тому орієнтую цю свою нову книжку саме на свідомих громадян. Книга "З Україною в серці" вийшла накладом в тисячу примірників, що надійдуть до всіх учбових закладів області. Очільник області Костянтин Бриль пообіцяв, якщо не вистачить, гроші на додруковку належної кількості будуть".

Довідка.

7 лютого Олександру Білоусенку виповнилося 80 років. Він народився та все своє життя працював на Запоріжжі, обіймав керівні посади, був депутатом першого скликання Верховної Ради Незалежної України. Відомий своєю непохитною громадянською позицією щодо української мови, не зраджував їй навіть за радянських часів.