Економіка України демонструє ознаки стабільного зростання

Позитивні показники минулого 2016 року є об'єктивною оцінкою діяльності уряду

Економіка України демонструє ознаки стаб…

2016 рік став часом подоланням кризи та початком відновлення української економіки після кількох років стрімкого падіння. Про це свідчать аналітичні дані, які представив уряд Володимира Гройсмана в своєму звіті про виконання програми діяльності Кабінету Міністрів. Десять місяців назад в надскладних економічних та політичних умовах парламент висловив вотум довіри новому уряду, перед яким стояло амбітне завдання: змінити тенденцію розвитку України з низхідної на висхідну. Прем'єр-міністр обіцяв, що матиме технократичний підхід до вирішення проблем й результати, які маємо сьогодні, свідчать, що свого слова він дотримав.

Оздоровлення України

Показником здоров'я економіки держави є макроекономічні маркери, які мов температура тіла сигналізують про тривожні симптоми. В першому кварталі 2015 року Україна досягла дна падіння, коли ми мали мінус 17% ВВП. Тоді про зростання зовсім не йшлося, мінімальним завданням було хоча б загальмувати економічний спад. Проте, вже в другому кварталі 2016 року почався несміливий підйом й заслуга Кабміну полягає в тому, що це стало стійким трендом: в жовтні-грудні 2016 р. ріст ВВП склав вже 4,7%. Тобто країна оговталась від однієї з найстрашніших криз в новітній історії й продемонструвала здатність до відродження національного багатства.

Для громадян символом кризи в 2014-2015 рр. стала блискавична інфляція, яка поглинула заощадження людей та знецінила зарплати. З квітня минулого року інфляційний шторм почав вщухати: за 2016 р. інфляція склала 12,4% порівняно з 43% у позаминулому році. Це дозволило відновити соціальну справедливість й запровадити новий рівень соціальних стандартів. Розпочався поступовий ріст реальної заробітної плати людей (9%), на 16% збільшився прожитковий мінімум, була розгорнута масштабна програма субсидування українців, які потребували допомоги в сплаті за комунальні послуги. Важливо, що вчителі та медики - представники найбільш соціально значимих професій - відчули реальне підвищення рівня доходів в середньому більш ніж на 20%.

До кінця року економіка настільки зміцніла, що дозволила суттєво переглянути рівень соціальних стандартів на майбутнє. Вже минулого місяця 3,5 млн українців отримали підвищену мінімальну заробітну плату - 3200 грн. Так уряд продемонстрував принципово новий підхід до соціальної політики. Його суть в тому, щоб дати можливість людям надолужити ті втрати, які вони зазнали в пік кризи й при цьому не нашкодити економіці. Розрахунки фахівців доводять, що цей курс цілком реалістичний.

Капітальний ремонт інфраструктури

В царині інфраструктури Кабінет Міністрів відмовився від споживацької експлуатації старих потужностей та проголосив амбітні плани модернізації. Фактично Володимир Гройсман заявив, що буде здійснювати планомірний капітальний ремонт країни замість косметичних змін, які практикувались раніше. Політично та іміджево це невдячне завдання, але в цьому й полягає державний підхід - зробити довгострокові інвестиції, аби ними змогли скористатися майбутні покоління.

На прикладі ремонту українських доріг добре видно принципи такого модернізаційного підходу. Замість того, щоб розмазувати тонким шаром фінансування по всіх обласних автодорах й розраховувати хіба що на ямковий ремонт, були визначені конкретні ділянки, де роботи мали провести капітально. В результаті в минулому році відремонтовано в 4 рази більше доріг ніж в 2015 році. В недалекому майбутньому справу модернізації шляхів сполучення візьме в свої руки Дорожній фонд і вона набуде ще більшої системності.

Відкинута стара радянська патерналістська схема, коли мешканці будинку не беруть участі в його оновленні, а лише чекають, що все зробить ЖЕК. Люди тепер усвідомлюють, що для змін потрібна їхня активна участь й держава розробила ефективні механізми такої участі. Один з них - система так званих "теплих кредитів", коли влада частково компенсує затрати на ремонтні роботи. В 2016 році таких кредитів видали 118,5 тис. домогосподарств. В перспективі - створення Фонду енергоефективності, який допоможе модернізувати житло сотень тисяч українців.

Раніше вічно збиткова "Укрзалізниця" довела, що може бути сучасним ефективним підприємством. В 2016 році вона отримала прибуток в 303 млн. грн., хоча ще рік назад залізничники доповідали про збитки на суму до 700 млн. При цьому "Укрзалізниця" встигла придбати 1020 та відремонтувати більше 30 тис. вантажних вагонів й модернізувати 213,6 км колії. Тобто підтвердилось старе як світ правило: проблема не в грошах, а в поганому менеджменті. Зміна управлінців дала можливість продемонструвати відмінний результат.

Загальна модернізація України неможлива без якісних перетворень всередині самого державного апарату та принципів його роботи. В 2016 році справжню революцію в держзакупівлях здійснила система ProZorro. Вона заощадила 8 млрд. державних коштів, які спрямували на розвиток країни та соціальні потреби. Таким чином, розумна заощадливість стала нормою державного життя.

Самодостатні громади, інвестиції та безпека

Ідеологічні засади управління країною зазнали корінних змін. Якщо раніше кожен можновладець намагався побудувати вертикаль під себе, то уряд Володимира Гройсмана зробив ставку на розширення горизонтальних зв'язків. В рамках цього процесу й відбувається децентралізація управлінської системи, коли низка повноважень і ресурси передаються на місця, а самі громади об'єднуються, щоб бути більш заможними, самодостатніми та спроможними. В минулому році 207 таких об'єднаних громад отримали нову виборну владу, а доходи місцевих бюджетів зросли більш ніж на 40%. Це не рахуючи субвенції в 1 млрд. грн., які уряд виділив місцевій владі для розбудови місцевої інфраструктури. Поступовий демонтаж пострадянської неефективної системи управління відбувається одночасно з побудовою альтернативи: створення України громад, де люди в своєму місті, селищі чи селі визначають напрями розвитку й забезпечують собі достойну якість життя.

2016 рік продемонстрував, що уряд Володимира Гройсмана практично, а не декларативно здійснив низку кроків назустріч бізнесу. Серед іншого, це запровадження 16 електронних послуг, які значно спрощують користування низкою адміністративних сервісів, запуск "дерегуляційної гільйотини", коли сотні регуляторних актів скасували, аби не створювати підприємцям перешкод, скасування державної реєстрації іноземних інвестицій. Такі реформи розраховані як на зовнішнього, так і на внутрішнього інвестора, який хоче вкладати гроші в нашу економіку, але остерігається бюрократії та корупції.

В умовах зовнішньої агресії безпекова складова постійно залишалася в фокусі уваги уряду. Завдяки стабільному й достатньому фінансуванню гола й боса армія залишилась в минулому. Сьогодні маємо добре екіпірованих та мотивованих бійців. Причому зростає кількість контрактників - професіоналів своєї справи. Поряд з військовим оснащенням підвищується й рівень соціальних гарантій для вояків. Зокрема, в минулому році 1014 родин військовослужбовців отримали нові квартири, а ще 400 сімей відповідні компенсації.

Загалом звіт уряду Володимира Гройсмана за неповний 2016 рік справляє враження вичерпного документу, де цифри говорять самі за себе й не потребують зайвих коментарів. Кращий доказ ефективної роботи - це той факт, що кризові тривоги щодо інфляції, скорочення робочих місць, зменшення рівня реальних зарплат втратили актуальність. Ми ще далекі від процвітання, але в його основу урядом вже покладений фундамент, фундамент міцної України.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme