Сумна доля вівці Доллі та інших клонованих тваринок

Depo.ua вирішив згадати долю найвідомішої вівці у світі та поцікавився, кого із тварин вчені встигли клонувати за останній час.

ВІВЦЯ ДОЛЛІ ТА ЇЇ СУМНА ІСТОРІЯ

5 липня у 1996 році у місті Мітлодіан, Шотландія, на світ з'явилася перша клонована тварина у світі, ссавець, принаймні, якого було офіційно клоновано. Преса дізналася про потужний прорив у генетиці лише через сім місяців після народження вівці.

Як виявилося, Доллі стала однією із численних спроб вчених клонувати живий організм. До славнозвісної Доллі були клоновані вівці Меган і Мораг тією ж групою вчених. Статті про них були опубліковані у журналі Nature 1997 року, але вони майже одразу померли, тому про ці спроби було оголошено лише після вдалого клонування Доллі.

ЯК НАРОДИЛАСЯ ДОЛЛІ

Як зазначено у протоколі досліду, у процесі створення Доллі в 277 яйцеклітин було підселено ядра із нестатевих клітин, після чого було утворено 29 ембріонів, із яких вижила лише Доллі. Своєю появою вона завдячує технології пересадки ядер соматичних клітин. Тобто Доллі стала результатом пересадки ядра соматичної клітини в цитоплазму яйцеклітини. Вівця Доллі була генетичною копією вівці-донора клітини.

"БАТЬКИ" ДОЛЛІ

Експеримент був поставлений Яном Вілмутлм і Кітом Кемпбеллом в Рослінському інституті в Шотландії. Автори експерименту з Доллі випустили книгу: 'The second creation: Dolly and the age of biological control'. Cambridge, Mass .: Harvard University Press, 2001.

У 2013 році професор Кіт Кемпбелл, який був одним із батьків першого успішного випадку клонування овечки Доллі в 1996 році, випадково наклав на себе руки в стані сильного алкогольного сп'яніння. Тіло 58-річного генетика було виявлено 5 жовтня 2012 у спальні його будинку, він повісився на власному ремені. Як виявилося, він був нетверезим і хотів налякати дружину.

ІСТОРІЯ ІМЕНІ КЛОНОВАНОЇ ВІВЦІ

Спочатку вівці було присвоєно ідентифікаційний код 6LL3. Ім'я Доллі вона отримала лише декілька місяців після клонування, коли вчені переконалися, що тварина життєздатна. Вівцю назвали на честь американської кантрі-співачки Доллі Партон за пропозицією одного із ветеринарів, який допомагав вченим при народженні вівці.

Як стверджують ЗМІ, вівцю назвали Доллі не просто через любов ветеринара до творчості співачки. Вівця була отримана з клітини вимені, тому вона і отримала ім'я американської співачки Доллі Партон, яка любила акцентувати увагу на своєму великому бюсті. Правда чи це міф, докорінно не відомо...

СМЕРТЬ ДОЛЛІ

Клонована вівця прожила всього шість років, хоча середній вік цього виду тварин - 10-12. Доллі померла 14 лютого 2003 року від прогресуючого захворювання легень, яке було спричинено ретровірусом. Такі захворювання частіше за все проявляються лише у старих овець. Проте у вчених так і не з'явилося доказів того, що причиною захворювання стало передчасне старіння. Подейкують, що така хвороба розвинулася в Доллі через те, що її постійно тримали у приміщенні і майже не вигулювали, що є необхідним фактором для довголіття та здоров'я овець. Також декілька років Доллі страждала на артрит через надмірну вагу тіла. Після висновку, що обидві хвороби вбивають тварину, було прийнято рішення усипити її. За своє життя Доллі встигла народити шість ягнят та стати улюбленицею багатьох вчених і людей.

9 квітня 2003 року муміфіковані рештки вівці Доллі передали до Единбурзького музею.

ЗНАЧЕННЯ КЛОНУВАННЯ ДОЛЛІ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ

Після успіху із Доллі вченими були проведені експерименти з клонування різних ссавців: коней, биків, кішок, собак. У них також використовувалася технологія заміщення ядер ооцита ядрами соматичних клітин, взятих у живих дорослих теплокровних тварин (миша, коза, свиня, корова). Також проводилися експерименти за тією ж технологією з клонуванням заморожених мертвих тварин.

Попри критику, вчені дали світові зрозуміти, що клонування може бути використано як для збереження вимираючих видів, так і для відтворення трансгенних, штучних видів і порід. Але такі прості методи, як ті, що застосовувалися при отриманні Доллі, не можуть вирішити проблему генетичного різноманіття. Для її вирішення необхідно розробляти більш дорогі і гнучкі підходи. Також вчені не полишають надій завдяки техніці клонування відродити вимерли види тварин.

Після появи Доллі, тема клонування поставила перед суспільством ряд етичних і філософських питань. У ЗМІ почалися розмови про клонування людини, до яких критично поставилися представники різних релігій, церковники, філософи та політики.

Уряди деяких країн обмежили фінансування та підтримку досліджень з клонування. А парламенти заборонили дослідження і розробки, прямо націлені на клонування людини.

Відомо, що у Китаї існують цілі "фабрики з клонування", про які уряд воліє не говорити. У ЗМІ постійно з'являються повідомлення про вдалі клонування китайськими вченими собак та худоби. Щоправда такі центри є нелегальними і їх постійно викривають.

ХРОНОЛОГІЯ КЛОНУВАННЯ ТВАРИН:

1970 - успішне клонування жаби

1985 - клонування кісткових риб

1987 - перша миша

1996 - вівця Доллі

1998 - перша корова

1999 - перший козел

2001 - перша кішка

2002 - перший кролик

2003 - перший бик, мул, олень

2004 - перший досвід клонування з комерційними цілями (кішки)

2005 - перший собака (афганський хорт на прізвисько Снуппі)

2006 - перший тхір

2007 - другий собака

2008 - третій собака (лабрадор на прізвисько Чейс). Клонована за державним замовленням. Початок комерційного клонування собак

2009 - перше успішне клонування верблюда. Також вперше на Близькому Сході (а саме в Ірані) була успішно клонована коза

2011 - вісім клонованих цуценят койота

ПОСЛІДОВНИЦІ ДОЛЛІ: ПОЛЛІ І МОЛЛІ

Поллі і Моллі стали першими клонованими вівцями, яким був успішно введений людський ген для можливого застосування в медицині. Для цього використовувалася спеціальна технологія, розроблена Кейтом Кемпбелом. Про успішне клонування було оголошено в липні 1997 року. Дві з трьох овець вижили і отримали імена Поллі і Моллі, за аналогією з першою в світі клонованою в 1996 році вівцею Доллі.

Вчені мріяли про те, що завдяки такому сімбіозу генів вони зможуть лікувати людей і рятувати життя, але як показало дослідження на тому етапі розвитку генетики, таий експеримент виявився невдалим. Подейкують, що вівці і не прожили року, адже людський ген їх вбив.

ПЕРШИЙ КЛОНОВАНИЙ СОБАКА У СВІТІ СНУППІ

24 квітня 2005 року на світ з'явилася перший клонований собака Снуппі. Сталося це у Сеульському національному університеті. Саме від назви закладу у поєднанні зі словом puppy (від англійської - цуценя), він і отримав своє прізвисько.

Цуценя породи афганський хорт з'явилося на світ під керівництвом професора Сок Хвана. Ним було створено тисяча дев'яносто п'ять клонованих ембріонів, які потім були імплантовані 123 "сурогатним мамам". Підтвердження вагітності вдалося отримати тільки від трьох з них, причому одна з вагітностей закінчилася викиднем. З двох новонароджених цуценят один помер від пневмонії в тримісячному віці, а другий - той самий Снуппі - може похвалитися досить насиченим життям: в 2008 році він став щасливим батьком дев'ятьох цуценят (в посліді їх було десять, але один помер майже відразу).

Донором генетичного матеріалу, а значить, як "оригіналом" для самого Снуппі став трирічний пес породи афганського хорта Тай (Tai), ДНК якого було виділено з клітин шкіри вуха. Яйцеклітина була взята у собаки-метиса, а сурогатною матір'ю для цуценяти стала самка лабрадора.

Наразі даних про смерть першого клонованого собаки у ЗМІ нема. Відомо лише. що окрім вдалого батьківства, Снуппі живе звичайним життям звичайнісенького песика.

Подейкують, що згодом вчений Сок Хвана звільнився з університету і почав власні дослідження вже з людськими ембріонами, що наробило багато галасу у дослідницькому середовищі. Після вдалого експерименту із собакою, команді вчених із Сеульського університету вдалося клонувати 30 собак і 5 вовків.

У 2007 році були вперше клоновані пошукові собаки. Усі сім клонів отримали ім'я Топпі. Ці собаки надійшли на роботу в південнокорейську митницю в липні 2009 року. Проект фінансувався урядом Південної Кореї, вартість проекту близько 300 мільйонів південнокорейських вон (9 000).

З 2004 року у США почали комерційне клонування котів, а з 2008 року усі господарі собак, які втратили улюбленця, також за чималі гроші можуть відтворити свого хатнього песика.

ВЕРБЛЮДИЦЯ ІНДЖАЗ ТА ЇЇ ДОЛЯ

8 квітня у 2009 році в ОАЕ, Дубайському Центрі репродукції верблюдів народилася перша клонована самка верблюда - Інджаз ("досягнення" у перекладі з арабсьої мови). Доктор Нісар Ахмад Вані, репродуктивний біолог і керівник дослідницької групи при Центрі заявив, що після "нескладної" вагітності, яка тривала 378 днів, на світ з'явилася перша клонована самиця верблюда.

Після вдалого експерименту із Доллі, дубайські вчені почали досліджувати досвід колег із Британії. Програма фінансувалася на державному рівні, одним із емірів ОАЕ.

Інджаз була створена з клітин яєчників дорослої верблюдиці вбитої на м'ясо в 2005 році. Клітини були вирощені в тканинній культурі, а потім заморожені в рідкому азоті. Після цього одна з клітин була введена в позбавлену клітинного ядра яйцеклітину сурогатної верблюдиці, в якій під дією електричного струму і хімічної індукції було ініційовано розподіл. В результаті зародок культивувався протягом тижня і був потім імплантований назад в матку сурогатної верблюдиці.

Двадцять днів по тому її вагітність була підтверджена за допомогою ультразвукового обстеження і контролювалася протягом усього періоду вагітності. Після народження Інджаз її ДНК була протестована в лабораторії, а її ідентичність ДНК - офіційно доведена.

Зазначимо, що перегони верблюдів у ОАЕ є прибутковим бізнесом, а тому породисті верблюди-чемпіони, які, на жаль, не є вічними, є дуже цінними, а їх клони - безцінними.

За даними вчених, після вдалого клонування Інджаз і спостереження за її життям, яке не відрізнялося від життя верблюдів, народжених природнім шляхом, клонування верблюдів у ОАЕ стало більш масовим.

Вовки Снувулф і Снувулфі

Південнокорейцям з Національного університету Гьеонсан в 2006 році вдалося вперше клонувати вовченят, які пізніше отримали імена Снувулф і Снувулфі. Основною метою клонування було збереження зникаючого виду, так як на волі в Кореї залишалося не більше 10 вовчих особин. Клоновані вовки були доступні для публічного спостереження - їх виставляли в Сеульському зоопарку. Один з них, на жаль, помер від інфекції прямо на очах у відвідувачів.

ПІСЛЯСЛОВО. Завдяки досягненням вчених-генетиків світ дізнався про те, що собою являє клонування. Якщо раніше людство знало про такі експерименти лише завдяки письменника-фантастам та голлівудським стрічкам, то тепер кожна освідчена людина розуміє, що завдяки техніці клонування перед суспільством відкривається безліч можливостей. Звісно, хочеться вірити, що такі досліди та досягнення науковців послуговують лише корисній меті, такій як порятунок життя, збереження вимираючих видів та відновлення вимерлих видів тварин. Але жодним чином не хотілося б, щоб наука слугувала лише фінансовим інтересам владних структур чи задовольняла потреби заможних людей, які мріють "відродити" улюбленого кота чи собаку. Також жахливо уявити собі "фабрики з клонування" у країнах Азії, де тварин тримають у нестерпних умовах і задля досягнення "ідеального клонування", забувають про людське ставлення до братів наших менших.