Золота жила: Як на Донеччині зникли мільйони екологічного фонду

Громадські активісти звинувачують владу Донецької області у неефективному використанні екологічного фонду

Журналіст регіональної редакції Depo.Донбас
Золота жила: Як на Донеччині зникли міль…

Донецька область має чи не найгіршу екологію серед інших регіонів України. Не надто змінилося це і після окупації частини території, бо підприємства – хоч якісь – там працюють, а на екологічні заходи уваги ніхто не звертає. Втім, ситуація з охороною екології на підконтрольній частині області не набагато краще. Щороку влада Донеччини затверджує величезну програму природоохоронних заходів з багатомільйонними витратами. Проте громадські активісти природоохоронних організацій стверджують, що більшість цих заходів неефективні і мають ознаки корупції.

Благоустрій замість екології

Представники громадської організації "Печеніги" протягом останнього часу активно аналізували хід виконання екологічних програм, які фінансуються з бюджету, у Харківський та Донецькій областях. За словами керівника організації Сергія Шапаренко, більшість заходів з екологічних програм двох областей мають значні недоліки. Зокрема, вони насправді не спрямовані на поліпшення екологічних умов, не мають прозорих критеріїв оцінки результативності та не узгоджені між собою. Більш того, запити до органів влади показали, що навіть по виконаним програмам немає звітів, в яких було б проаналізовано вплив реалізації програми на поліпшення екології.

За словами активіста організації Олега Вяткіна, дуже часто під екологічні проекти маскуються роботи зі звичайного благоустрою території.

"Наприклад нещодавно було витрачено 20 мільйонів гривень на розчистку річки Бахмутки у Бахмуті. Фактично за ці гроші розчистили русло у місті та побудували набережну. Більш того, за проектом мали розчистити 2 кілометри, а зробили лише 500 метрів. Втім ці заходи навряд чи покращили екологічний стан, бо це відрізок ріки посеред русла. А для екологічних наслідків слід розчищати або витоки, або все русло", - розповідає Вяткін.

Дуже популярним напрямком освоєння "екологічних" коштів є реконструкція парків та скверів. Насправді, озелененням є висадка дерев та чагарників на незайманих ділянках, але у Донецькій області частіше намагалися видати за озеленення реконструкцію зелених насаджень. Зокрема, у 2014 році у Бахмуті та Мирнограді було висаджено дерев майже на 800 тисяч гривень. У 2015 році розпочато масштабну реконструкцію парків у Краматорську, яка також не є фактично озелененням, та викликала купу скандалів у місті.

Вічне сміття

Ще один приклад дивної програми – "Програма поводження з побутовими відходами до 2020 року", яку нещодавно затвердили в області.

"Теоретично, головним наслідком програми має стати вирішення проблеми побутових відходів. Але цього не буде, бо напередодні в області діяла аналогічна програма з такою ж метою, яку так й не досягли", - розповідає Вяткін.

За його словами, справа в тому, що у програму вартістю кілька мільярдів закладені дуже дивні речі. Наприклад в одному з міст області планується витратити 2 мільйона гривень на вставлення 40 майданчиків для сміття. Кожна бетонна плита під контейнерами буде коштувати 50 тисяч гривень, а на екологію області це аж ніяк не вплине.

Ще один приклад неефективного використання екологічних фондів – модернізація сміттєпереробного заводу у Краматорську. На його реконструкцію витратили 1,2 мільйона гривень, в 2016 році втретє урочисто відкрили за участю керівництва області. А з часом виявилося, що вже наступного дня він перестав працювати.

Вода замість чистого повітря

А ось фахівці екологісної ініціативи "Екологія промислового краю" більш детально проаналізували виконання програм природоохоронних заходів у Донецькій області на 2014-2015 роки (аналіз заходів минулого року наразі триває - ред). Згідно з аналізом, на 2014 рік було заплановано екологічних заходів на 285 мільйонів гривень, з них було виконано робіт лише на 31 мільйон гривень. На 2015 рік було заплановано заходів на 245 мільйонів, а реалізовано на 103 мільйона гривень.

На думку активістів, серед цих заходів багато таких, що містян ознаки корупції. Наприклад, протягом 2014 року на розвиток регіональних парків області було витрачено понад 7 мільйонів гривень. Але справа в тому, що більшу частину року майже всі парки області були на окупованій території, а більшість з них окупована й зараз. Якщо відвідати парки, які залишилися на підконтрольній території, то можна побачити, що певний благоустрій присутній лише у парку "Краматорський". А ось у парку "Клебан-Бик" в рамках цієї програми встигли встановити декілька альтанок та стенд з вирізками зі старих газет.

Крім того, у 2015 році екологічний фонд був спрямований, головним чином, на реконструкцію очисних споруд. Проте, більшість з них, незважаючи на величезні фінансові вливання, так і не були закінчені і перетворилися у вічного споживача бюджетних грошей - недобудову.

Такою "бюджетною дірою" стало будівництво очисних споруд у місті Лиман. Вони почалися у 2014 році. Проектна вартість робіт склала 2,2 мільйона гривень. По цім роботам виникла заборгованість, яка була погашена у 2015 році, а заходи з будівництва станції були профінансовані на 80%. Але у 2015 році з'явився проект другої черги будівництва вартістю 7,6 мільйонів гривень. Він так й не був реалізований, а у 2016 році його вартість зросла до 9 мільйонів гривень. Разом з тим, екологічний паспорт області звітує, що ці роботи вже виконано на 90%. Взагалі, таке спотворення фактів з боку керівництва області, за висновками фахівців "Екологія промислового краю", є досить частим явищем.

Більше того, цього року в області може з'явитися це одне одвічне будівництво – нові споруди у місті Костнятинівка. Розраховані вони на місто з населенням 200 тисяч чоловік, в той час, як там мешкає лише 80 тисяч. Крім того, будувати очисні почали на височині, що збільшить вартість експлуатації. Планова вартість цих споруд становить 32 мільйони гривень, а повністю їх збудувати планується до закінчення 2017 року.

Взагалі, за висновками "Екології промислового краю", влада Донецької області дуже любить будувати та реконструювати очисні споруди – на це витрачається приблизно половина екологічного фонду. При тому, що плата за скидання стічних вод становлять лише 3% від наповнення екологічного фонду. Ще по 20% йде на поводження з відходами та благоустрій. Хоча, екологічний фонд, який поповнюється підприємствами, що погіршують екологічну обстановку, на 76% складаэться за рахунок викидів в атмосферу.

Але жодного заходу зі зменшення викидів програмою не передбачено.

Всі новини Донбасу сьогодні читайте на Depo.Донбас

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme