Харків був центром знищення українських євреїв під час окупації, - ЦРУ

Як передає Depo.Харків, про це йдеться у розсекреченому в січні 2017 року звіті ЦРУ "Становище євреїв у СРСР" від 11 травня 1954 року.

Документ, у якому наводиться порівняльна характеристика становища євреїв у Москві, Харкові та балтійських республіках, до сьогодні має купюри на майже половині тексту.

Згідно відомостей авторів доповіді, кількість євреїв у Харкові почала зростати від пізніх 1950-х років. У роки Другої світової майже всі євреї в регіоні були винищені. "Харків слугував центром знищення українських євреїв за часів німецької окупації. Великі технічні споруди поблизу Харкова слугували як табори смерті, і всі євреї з міста були забрані туди, виключаючи небагатьох", - йдеться в документі.

Згідно повідомлення, під Харковом були знищені також євреї із маленьких міст регіону – в цілому "кілька сотень тисяч були вбиті тут".

Автори доповіді відзначають певний ступінь дискримінації євреїв у Харкові та великий рівень безробіття серед них. Насамперед харківські євреї були працевлаштовані кравцями, майстрами взуття, перукарями, займалися рукоділлям, дуже мала кількість працювала водіями таксі тощо.

Відзначається, що в Харкові були такі євреї, котрі навіть отримували гроші та листи від родичів із-за кордону, однак кому із них вдавалося відправити лист у відповідь.

Причиною міграції євреїв в Харків автори доповіді називають поширені антисемітські настрої в маленьких містах.

У доповіді приділяється увага становищу євреїв у Москві і прибалтійських країнах. Становище московських євреїв стало поганим із пізніх 1950-років. Відзначається, що єврей, особливо той, який носив єврейське ім'я, майже не мав ніякої можливості влаштуватися на роботу за фахом. Однак, незважаючи на це, євреї з маленьких міст організовано та цілеспрямовано переселялися до Москви.

Вивчаючи ситуацію у країнах Балтії, автори доповіді вказують, що місцевих євреїв у 1940 році депортували в Сибір за участь сіоністському русі. Наприкінці Другої світової війни вони змогли повернутися в Ригу та Двінськ, однак знову були вислані у 1950 році.