Коли ЗСУ прорвуть оборону бойовиків на Маріупольському напрямку (КАРТА)

Приазов'я – традиційно гарячий район у зоні проведення антитерористичної операції і один з найбільш оптимальних для продовження "повзучого наступу" ЗСУ

Руслан Рудомський
Журналіст відділу «Війна»
Коли ЗСУ прорвуть оборону бойовиків на М…

Depo.ua продовжує тримати в курсі подій на лінії розмежування. Так, Авдіївка впевнено перетягнула на себе увагу, однак не слід забувати й за інші міста і села у зоні бойових дій.

Наприклад, Маріупольський напрямок як і раніше є одним з найгарячіших в зоні АТО. В січні бойовики взагалі йому приділяли найбільше уваги і ресурсів – кількість і інтенсивність обстрілів українських позицій на околицях Маріуполя просто зашкалювала. Все це обіцяло перерости у щось грандіозне: або терористи попруть на місто, або ЗСУ підуть у контратаку і визволять сусідні міста і села, щоб зменшити інтенсивність обстрілів.

Однак, 29 січня на передній план вийшла Авдіївка з її проблемами і про Приазов'я на певний час забули. А дарма, тому що бойові дії тут не вщухали ані на день, з усіма відповідними наслідками.

Як з офіційних, так і з неофіційних джерел відомо про використання на цій ділянці фронту майже усіх наявних видів озброєння: РСЗО "Град", САУ, танків, БМП, мінометів, гранатометів, стрілецької зброї тощо. Вражає також ширина ведення бойових дій – від східних околиць Маріуполя і до Новоазовська.

До речі, жителі тимчасово окупованого Новоазовська пишуть у соцмережах, що останньої ночі розриви снарядів були настільки голосними, що двері в будинках ходили ходуном і домашні тварини не знали, куди себе подіти зі страху. Про що це говорить? Як мінімум про те, що новоазовці ще не звикли (точніше, вже відвикли) до таких речей.

Менше з тим, інформація про важкі бої поблизу Новоазовська підтверджується і з інших джерел. За повідомленнями очевидців, артилерійська перестрілка з використанням РСЗО "Град" тут тривала до пізньої ночі, а потім після нетривалої паузи продовжилась далі.

Що характерно, судячи з настроїв у місцевих форумах і групах соцмереж, місцеві "ватники" вже цієї ночі чекали прориву Збройних сил України до україно-російського кордону і навіть були готові з цим змиритись – лиш би запанував мир. Однак, прориву наразі не відбулося – вся активність так і залишилась на рівні взаємних арт обстрілів.

Взагалі, Новоазовськ, судячи з усього, буде останнім форпостом рашистів на березі Азовського моря. По суті, це єдине місто у даному районі, яке знаходиться під контролем терористів – всі інші тимчасово окуповані населені пункти є селами. Від лінії фронту до Новоазовська всього 16 кілометрів переважно степу, а від Новоазовська до російського кордону й того менше – 10 кілометрів.

Однак, на шляху до Новоазовська щитом стоять Пікузи (Комінтернове) і Саханка в першій лінії, а також Заїченко і Азов (Дзержинське) – в другій. Особливо жорстокі бої відбуваються довкола Пікуз і Саханки. Українські війська ще кілька тижнів тому підійшли впритул до цих сіл і взяли їх у напівкільце, однак замість того, щоб увійти в них і зачистити від терористів – окопались на східних околицях і зайняли вичікувальну позицію.

Є версія, що наступ ЗСУ у цьому напрямку стримують лише Мінські домовленості, за якими ці населені пункти мають перебувати під контролем окупантів. Адже, як відомо, на відміну від Росії, Україна дотримується взятих на себе міжнародних зобов'язань.

Як би там не було, а час від часу надходить інформація про мінометні бої на околицях цих сіл. Хоча, зв'язок у цьому районі пошкоджений і дуже поганий, плюс з боку ЗСУ інформація ретельно приховується з відомих причин (взагалі, з місць активних бойових дій інформації надходить мінімум – так було зі Світлодарською дугою, так є з Ясинуватським блок-постом і Донецьком, не є винятком і Пікузи), тому про реальний стан справ тут говорити зарано.

Підтвердженням тому служить офіційне зведення прес-центру штабу АТО, яке за останню добу виглядає так:

"На Маріупольському напрямку з артилерії 152- та 122-міліметри обстріляно Бердянське, Лебединське і Талаківку. З мінометів – Троїцьке, Красногорівку, Павлопіль, Мар'їнку, Водяне, Широкине та Гнутове. Під вогонь гранатометів та стрілецької зброї потрапила Красногорівка, Мар'їнка, Лебединське, Новотроїцьке. Снайпери обстрілювали Гнутове та Павлопіль. БМП і танк – Широкине та Красногорівку".

Як бачимо, жодної згадки про Пікузи (Комінтернове) і Саханку, де цієї ночі зафіксували прильоти "Градів", Новоазовськ, про який ми поговорили детальніше трохи вище і, що найцікавіше, Сартану. Адже відомо, що основні українські сили у цьому регіоні зосереджені саме у смт Сартана, що фактично є пригородом Маріуполя і захищене зі сходу селами Гнутове, Талаківка і Ломакине.

Менше з тим, за повідомленням з місця події, такий географічний захист не дозволяє українським військовим уникати артилерійських обстрілів – від лінії фронту до Сартани всього 7-8 км по прямій і 20-22 км від Саханки, де зосереджені російські РСЗО "Град", якими бойовики не гребують користуватись.

Підсумовуючи вищенаписане можна зробити висновок, що ситуація у цьому районі стабільно складна. З одного боку українська армія успішно стримує і відбиває всі атаки бойовиків, а з іншого – сама зупинилась у своєму "повзучому наступі" на Схід.

Причинами цього можуть бути, як ми вже писали, Мінські домовленості. Щоб їх порушити, Києву потрібні вагомі докази небезпеки, яку представляють бойовики в тимчасово окупованих містах і селах. А поки верховне командування вичікує зручного моменту для продовження наступу, ЗСУ зосередились на боях за висоту "Дєрзкая", яка є ключовим пунктом на лінії оборони сіл Азов (Дзержинське) і Саханка.

Взагалі, місцевість цього регіону більше підходить для швидкого танкового прориву, аніж позиційної осади. В умовах промерзлого степу під Пікузами і Саханкою закріпитися на позиціях досить важко – зокрема через кам'янистий ґрунт, який ускладнює копання траншей і бліндажів.

Однак це компенсується проблемами з кількісним складом бойовиків у Приазов'ї. Подекуди окупантам доводиться використовувати резервні формування з району Безіменного і Саханки, які час від часу перекидаються під Пікузи, а потім, після виконання завдань, повертаються у вихідне положення.

Але така ситуація цілком може носити тимчасовий характер, адже близькість кордону з Росією залишає можливість швидкого перекидання підкріплення до Новоазовська, і далі, за необхідності, до Саханки і Пікуз (Комінтернового).

Тому, знову ж таки, повертаємось до того самого: подальший розвиток подій багато в чому буде залежати від бажання чи небажання Росії продовжувати цю війну. Якщо вона не надасть терористам підкріплення, то ситуація на Маріупольському напрямку може вирішитись у позитивному для нас ключі протягом кількох найближчих тижнів. Якщо ж підтримка з її боку буде, то непевна ситуація може затягнутись на невизначений час.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme