Де архітектори Кернеса шукали натхнення для забудови найбільшої площі Європи

Харківський субститут Леніна, хоч і з традиційними для міста лавочками, дуже схожий на колону в Північній Пальмірі на Росії

Де архітектори Кернеса шукали натхнення…

Кільканадцятиметрову скульптуру Леніна на площі Свободи повалили 28 вересня 2014 року під час багатотисячного мітингу. Мітингувальники декілька годин "пиляли капці" Ілліча, потім сотні учасників мітингу двома тросами повалили пам'ятник та спробували його розбити. Народна ейфорія тривала ще декілька днів, у соцмережах ширилися фото та відео "народної декомунізації". Одразу після повалення Леніна тодішній голова Харківської ОДА Ігор Балута оголосив про підписання розпорядження, згідно якого було дозволено демонтаж монумента.

А от мер Харкова Геннадій Кернес відрапортував електорату, що відновить "Володю" на тому ж місці, навіть до суду на Харківську ОДА і особисто Балуту подав, щоб відшкодували ремонт шедевра соцреалізму. Однак своїх грошей Кернес, попри несамовиту любов до історії Харкова, давати не став. Позов він програв. Пізніше очільник міста – до речі, дуже валентна до суспільних настроїв персона – пообіцяв нічого не ставити на місці знесеного вождя.

За два роки по поваленню Леніна в соцмережах з'явилася інформація, що на місці декомунізованого вождя встановлять багатометрову колону з янголом. Фото можливого замінника Леніна із "проектною" назвою "Одоробло" опублікував депутат Харківської обласної ради Дмитро Булах.

"Українська мова сама по собі, на мій погляд, набагато яскравіша мова, ніж російська. У ній є набагато більше таких, знаєте, смачних визначень, які російською передати практично неможливо.

І от одне з таких яскравих і смачних визначень - це слово "одоробло". Цей пост не про лінгвістику, а про містобудування і підходи до міського середовища і, конкретно про одне одоробло, яке хочуть побудувати на площі Свободи. Отже, багато хто з вас бачили цю картинку, правда? І всі заспокоїлися і подумали, що це фейк, так? А ось не так! Картинка - фейк, як і змонтоване фото з Чечельницьким. Але це лайно дійсно збираються будувати. Звідки я це знаю? А ось такий у мене інсайд. І я йому довіряю, тому що він не поодинокий. Все перебуває на фінальній стадії прорахунків і підготовки проекту", - написав депутат.

І тут же, публічно не скасовуючи своєї другої обіцянки щодо багатостраждального місця на площі Свободи, мер презентував третю – 2 листопада 2016 року Харківська міськрада оголосила бліц-конкурс на кращий проект пам'ятного знаку, який буде встановлений замість Леніна. Оцінювати проекти мало професійне журі з 13 осіб, серед яких - архітектори, художники, діячі культури, історики та інші. Матеріали подавалися на розгляд журі анонімно.

Таке рішення одразу викликало хвилю протестів серед харківських активістів. На їхню думку, обирати архітектурний ансамбль головної площі міста вузьким колом наближених до чиновників людей - не правильно. Натомість вони запропонували провести відкритий міжнародний конкурс проектів. Таку пропозицію озвучили на грудневій сесії міськради, проте відповідь Кернеса була категоричною - конкурс проводитиметься на встановлених засадах. Пояснення відмови виявилося досить банальним – на проведення міжнародного конкурсу грошей немає (а на будівництво "одоробла" є?). Активісти навіть спробували скасувати конкурс через суд, пояснюючи це тим, що його проводять з процесуальними порушеннями.

У січні 2017 були опубліковані роботи-конкурсанти. У змаганні взяли участь 29 проектів. Серед пропозицій, окрім пам'ятників та скульптур, також представили сучасні архітектурні комплекси, фонтан та 2 проекти оглядових майданчиків.

Проект-переможець був визначений таємно. Анонімним голосування журі.

3 лютого директор департаменту зв'язків із громадськістю Харківської міськради Юрій Сидоренко на своїй сторонці у соцмережі "Фейсбук" опублікував фото переможця проекту.

"Журі конкурсу з вибору пам'ятного знаку на пл. Свободи щойно визначилося з вибором. З рахунком 10 до 2 виграв ось цей проект", - написав він.

Переможцем очікувано виявися проект під номером 001- 86-метрова колона в оточенні чотирьох статуй - грецького філософа, князя Ігоря, кобзаря і бурсака. Саме цей проект ззовні походив на опублікований раніше у соцмережах знімок.

Серед авторів проекту називають головного архітектора міста Сергія Челечьницького та його брата Павла, а також авторку скульптури "Слава Україні" на майдані Конституції Ганну Іванову.

Сама ж стела ззовні дуже нагадує Олександрійську колону в Санкт-Петербурзі: янгол з хрестом на верхівці майже ідентичний представленому в проекті.

Це рішення викликало хвилю обурення харків'ян. Глузливі пости почали з'являтися майже в усіх пабліках міста.

У міськраді подробиці обрання переможця чомусь не спішать розголошувати. Однак зазначили, що вже запропонували автору трохи змінити верхівку колони.

"Також члени журі схвалили ідею запропонувати автору ескізу замінити фігуру ангела фігурою ранньохристиянського подвижника Антонія Великого - покровителя Харківського національного університету ім. Каразіна", - йдеться у повідомленні прес-служби Харківської міськради.

У коментарі виданню "Медіапорт" сам Павло Чечельницький заявив, що й досі не може повірити в перемогу. А на питання чи правильно ставити православний хрест у центрі міста, де живуть люди різних віросповідань, Чечельницький назвав янгола "історією".

"Переміг не янгол, а історія. Християнство - це частина нашої історії. Про це не варто забувати. Я робив свою скульптуру на згадку про історію", - заявив архітектор.

Натомість активісти не збираються миритися з таким рішенням чиновників і вже заявили про намір 6 лютого пікетувати Дзержинський суд.

Всі новини Харкова сьогодні читайте на Depo.Харків

 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme