Коли Росія остаточно "злиє" "Л-ДНР"

Власне, факторів, які б опосередкованих вказували на "злив" Росією не лише проекту "Новороссія", але й підпроектів "ДНР" і "ЛНР" ще у минулому році було предостатньо. Але офіційних рис вони почали набувати вже у новому році.

Перший тривожний для терористів Донбасу дзвоник продзвенів під час візиту радника Путіна Владислава Суркова до Донецьку 16 січня 2017 року. Сурков прямо заявив, що окуповані території повинні готуватися до повернення до складу України. А поки вони будуть це робити (готуватися), Росія їм вдвічі скоротить фінансування.

Що характерно, торкнулись ці скорочення й регулярної російської армії, дислокованої на Донбасі. Фактичні підтвердження цього ми отримали 23 січня, коли завдяки головному управлінню розвідки Міністерства оборони України стало відомо, що командування корпусу російських окупаційних військ відхилило пропозицію командування "6 окремого мотострілецького полку (Кадіївка) 2 АК" щодо розгортання додаткового шпиталю на базі відомчої лікарні шахти "Ім. Менжинського" з метою розміщення вбитих і поранених, число яких значно виросло останнім часом. Причина: "скорочення фінансування та відсутності коштів на його утримання".

Як і варто було очікувати, це рішення викликало обурення особового складу та призвело до збільшення кількості бажаючих звільнитись за будь-яких умов. Поки що Росія так-сяк перешкоджає таким звільненням, придумуючи все нові й нові обмеження для своїх контрактників на Донбасі, але ж вічно так тривати не зможе. До того ж суттєво зменшився потік бажаючих їхати на Донбас і воювати за ідею "русского міра" серед російських військовослужбовців, а шукати фінансові стимули для них у Москві точно не будуть.

Не краща ситуація і в "цивільних" терористів. Про те, що фінансова підтримка Кремлем ніким не визнаних "республік" на окупованому Донбасі суттєво знизилася у 2017 році, свідчать затримки з виплатою заробітної плати та пенсій населенню. Не вистачає також грошей на "гонорари" "ополченцям", зрадникам у різних структурних підрозділах окупаційного режиму "республік" тощо. Внаслідок цього росте незадоволення та апатія навіть серед прихильників ідеї входження окупованого Донбасу до Росії. Потроху всім стає зрозуміло те, що Росії зруйнований Донбас непотрібний.

При цьому проблему пошуку джерел надходження грошей на фінансування в самопроголошених "республіках" вирішують у різний спосіб. Найбільш відомі серед них, це збут добутого вугілля з нелегальних копанок, розпил на металобрухт заводів та фабрик, обкладання різними видами податків та штрафами підприємців тощо. Звісно, у даній ситуації все це – наче мертвому припарка. Адже екстенсивне ведення господарства апріорі приречене на провал, а інакше господарювати в "Л-ДНР" не вміють.

Крім цього ще й заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука розповів, як Росія поступово зменшує фінансування бойовиків Донбасу.

"Приблизно чотири місяці, вже офіційно це не приховується ані країною-окупантом, ані представниками цих квазіутворень, Росія зменшує з кожним місяцем фінансову допомогу цим квазіутворенням. Тобто, фінансове виснаження Росії працює" – сказав він.

Щодо фінансового виснаження Росії, то це не порожні слова – Depo.ua не так давно писав на цю тему.

Якщо коротко, то станом на 1 вересня 2014 року Резервний фон Російської федерації складав 91,72 млрд доларів і Москва була, що називається, "на коні". Однак різного роду санкції проти Росії, а також падіння цін на нафту на світовому ринку призвели до того, що 1 грудня 2016 року в Резервному фонді залишалось уже всього 31,30 млрд доларів, а 1 січня 2017 року – 16,03 млрд. Щоб ви розуміли, для порівняння: валютні запаси України протягом останніх років стабільно зростали і на той самий час становили близько 12 млрд. доларів.

Отож у тому, що Росія хоч і нехотя, але все ж потрохи "зливає" своїх сурогатних "дітей", нема нічого дивного. Та й, власне, дані проекти з самого початку створювались, як якір для України – з метою не пустити її у вільне і безперешкодне плавання до ЄС та НАТО. Адже якби Росія хотіла, то окуповані райони Донецької та Луганської областей уже давно були б у її складі за сценарієм Криму. Тому якщо Росія не зробила цього в 2014-му – коли вона була на вершині своєї могутності, а Донбас був у більш-менш товарному стані, то сенс їй підбирати цих голодранців зараз, коли Донбас лежить в руїнах, а сама Росія стоїть на порозі чи не найбільшої катастрофи Кремля з часів розпаду СРСР?

Ще одна невтішна для бойовиків тимчасово окупованого Донбасу новина надійшла з Астани, де переговори, які мали закріпити поділ Сирії між сферами впливу Путіна та Ердогана, закінчились за великим рахунком нічим. Про що це свідчить? Як мінімум про те, що для Путіна війна в Сирії ще не завершилась і він змушений буде відволікатись на неї знову і знову, застосовуючи всі можливі важелі впливу на розвиток ситуації і весь доступний йому ресурс для вигідної для нього подачі інформації про цю ситуацію в межах його країни. Тобто, Донбас знову відійде на другий план.

Все це свідчить про те, що процес "зливу" Росією "народних республік" не лише стартував, але й набирає обертів. Звісно, процес цей буде досить тривалим і болючим для усіх сторін процесу, але рано чи пізно він повинен завершитись успіхом – "Л-ДНР" таки буде "злито", територію, на якій панували терористи, зачищено та розміновано українською армією і на Донбасі знову запанує мир.