Як Орбан майже наздогнав Путіна

Організаціям, фінансованим Джорджем Соросом, не звикати до несхвального ставлення з боку влади. В Росії, наприклад, соросівський фонд "Відкрите суспільство" більш чи менш жорстко пресували років з десять – перед тим, як у 2015 році добити остаточно. Втім, у той момент дивуватись цьому факту ніхто чомусь не став.

Проте новина, що в рішучий наступ на організації Сороса пішли у далеко не чужій для мільярдера Угорщині, здивування таки викликала. Правляча партія Фідес, до якої належить і чинний прем’єр-міністр країни Віктор Орбан, розгорнула в підконтрольних ЗМІ масовану кампанію супроти як самого мільярдера, так і підтримуваних ним організацій громадянського суспільства.

Формально демократична країна, член Європейського Союзу, буде використовувати "всі наявні інструменти", щоб "вимести" всі недержавні організації, що фінансуються за рахунок мільярдера, який "служать глобальним капіталістам і ставить інтереси політкоректності вище за інтереси національних урядів". Принаймні, так заявив Сілард Немет, віце-президент правлячої партії Фідес.

Все це виглядає особливо зворушливо на тлі того, що Фідес свого часу теж отримувала допомогу від Сороса. Ну, тоді коли ще не з Путіним дружила, а добивала комуністів.

Втім, до подібних зворотів долі Соросу також не звикати – в тій самій Росії у 1996 році Держдума висловлювала офіційну подяку Соросу за "внесок в збереження і розвиток вітчизняної науки, освіти і культури" – а через 20 років його вже гнали з країни з піною на губах. Не зважаючи на більш ніж мільярд доларів, вкладених в російську науку.

Окрім того, угорські проурядові ЗМІ звинувачують Сороса в підриві авторитету правлячих виборних посадових осіб – при тому не тільки в Угорщині, але й в Румунії, Словаччині та Чехії. Авторитети він підриває, підступно використовуючи для цього кампанії по боротьбі з корупцією. На думку ідеологів Фідес, саме Сорос, а не ідіотизм правлячої партії, винен в антиурядових протестах у Польщі. Що ж, політикам з "Права і справедливості" така думка сподобається. Напевно, структурам Сороса і в цій країні варто якщо й не пакувати валізи, то, принаймні, готуватись до публічно цитованих безглуздих звинувачень.

Причина старту подібної кампанії – очевидна. Поки в Білоу домі сидів Барак Обама, який від діяльності Сороса особливого захвату, може й не відчував, але внеску мільярдера в розвиток демократії теж заперечувати не міг, Орбан був змушений приховувати свої потаємні бажання стосовно формування владної вертикалі в стилі Володимира Володимировича. А після того, як минулого року Сорос став мішенню для обурення нині обраного президента США Дональда Трампа, угорський прем’єр відчув, що момент настав.

Звичайно, можна по-різному оцінювати ефективність – і навіть глобальні цілі діяльності соросівських ініціатив. Але один факт залишається очевидним. Якщо в країні знищують підтримувані Соросом недержавні організації, використовуючи при тому репресивну потугу держави – то громадянам пора запасатись шинами та шоломами, і потрошку вправлятись в швидкісному розбиранні бруківки на центральних площах. Ну, або на всяк випадок скуповувати портрети улюблених вождів. Це вже кому що більше подобається.

А тим нашим співвітчизникам, які любить надто вже часто і голосно лаяти "недобитих гранітоїдів" – варто подумати, що при тому вони опиняються в компанії Володимира Путіна, Дональд Трампа і Віктора Орбана. Тільки, звичайно, не в командному – а в рядовому складі цієї армії цих гавкучих "борців з ліберальною заразою".