Лише 18 садиб на Сумщині офіційно надають послуги "зеленим туристам"

Станом на сьогодні в області нараховується 18 садиб, які надають послуги у сфері сільського туризму. Вони розміщені у Конотопському, Середино-Будському, Краснопільському, Білопільському, Недригайлівському, Лебединському, Сумському, Путивльському та Роменському районах, повідомляє Depo.Суми з посиланням на сайт облдержадміністрації.

Подібних садиб в області значно більше, але лише окремі з них декларують свою діяльність у сільських радах. Адже закони "Про туризм" та "Про особисте (фермерське) селянське господарство", якими регламентуються послуги у сфері зеленого туризму, не зобов’язують їх це робити, вважає заступник начальника управління культури і туризму облдержадміністрації Антоніна Ігнатченко.

"Якщо в західній Україні зелений туризм уже широко користується попитом іноземців, то у нас він орієнтований в основному на міського жителя, який би на свята, вікенди або й у відпустку зміг за порівняно не великі кошти насолодитися екологічно чистим повітрям та продуктами харчування, пізнати глибше національні традиції, корисно та цікаво відпочити", – зазначила Антоніна Ігнатченко.

Крім того, на Сумщині є чимало мальовничих куточків, цікаві традиції та ідейні натхненники, які можуть у перспективі розвивати в сільській місцевості зелений туризм, додала вона.

Сьогодні такий вид діяльності як зелений туризм широко підтримується на державному рівні. Зокрема, У 2016 році Мінагрополітики у кількох областях розпочало роботу зі створення шести агро-рекреаційних кластерів. Їх функціонування дасть можливість розвивати в Україні зелений туризм, стане новим поштовхом для розвитку малого та середнього бізнесу у сільській місцевості. Такі вже кластери є на територіях сусідніх із Сумщиною областей – Полтавської та Чернігівської. Непогані перспективи щодо розвитку зеленого туризму в області має і Сумщина. Зокрема, в області створено туристичний кластер "Посулля", куди входять наразі 8 учасників. Метою цього кластеру є сприяння культурному відродженню та духовному збагаченню українців, всебічному розвитку традицій та звичаїв тощо шляхом координації спільних дій та спільного маркетингу туристичної інфраструктури регіону задля поліпшення екологічного стану, оздоровлення населення, аматорсько-спортивної і просвітницької діяльності.