На Харківщині правозахисники врятували боржників від банків

Як повідомили кореспонденту Depo.Харків у Харківській правозахисній групі, у першому випадку банк вимагав стягнення з чоловіка понад 11 тис. грн, хоча цей борг у 2006 році складав близько 200 грн.

Правозахисники з’ясували, що у 2005 році житель Чугуєва уклав договір з банком, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 1, 3 тис. грн зі сплатою відсотків за користування позикою. До кінця 2006 року заявнику залишилося сплатити близько 200 грн, проте зробити це він вчасно не зміг.

Наприкінці 2015 року банк звернувся до суду із позовом про стягнення вже понад 11 тис. грн.

Під час судового розгляду банк надав виписку з поточного рахунку боржника (зарплатної карти), в якій зазначив, що у 2012 році списував у листопаді та грудні по 40 коп щомісячно нібито для погашення заборгованості. Реально ж ця операція була виконана для штучного переривання перебігу строку позовної давності та нарощення боргу за кредитом.

"Але банк не врахував того, що самовільне списання коштів після шести років з моменту закінчення дії договору вже є порушенням строків позовної давності, і така операція є незаконною, - зазначили у ХПГ. - Саме тому суд погодився з висновками юристів Чугуївської правозахисної групи та відмовив банку в задоволенні позовних вимог у повному обсязі". 

У другому випадку державний банк, що 4 роки не висував ніяких претензій фінансового характеру, зненацька "згадав" про борг та вирішив його повернути в судовому порядку.

Клієнт отримав кредит у 2006 році, сплатив більшу частину боргу, але виплатити його повністю не зміг.

"Банк жодного разу ні в телефонному режимі, ні в письмовому вигляді не звертався до боржника з вимогою чи претензією. Це дає право припустити, що банківська установа, ймовірно, свідомо сприяла збільшенню розміру заборгованості за кредитним договором", - зазначили правозахисники.

Суд першої інстанції відмовив банку у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення, проте Апеляційний суд визнав, що суд першої інстанції всебічно дослідив обставини по справі, дав їм належну оцінку, а тому у колегії суддів підстав для задоволення апеляційної скарги не виникло.