Фортеця Кодак, яка покоїться на річковому розливі поряд з "місячним пейзажем"

Відвідуючи одне з найстаріших на Придніпров'ї селищ – Старі Кодаки, мандрівники неодмінно прямують до річки Дніпро. Тут їх зустрічають два монументи.

Гранітна глиба містить надпис "Пам'ятка архітектури історії національного значення Фортеця Кодак XVIII сторіччя". Далі – встановлена на початку ХХ сторіччя стела "На этомъ мѣстѣ гетманъ Богданъ Хмельницкій съ войскомъ запорожскимъ взяли приступомъ польськую крѣпость Кодакъ 24 апрѣля 1648 года".

Від майданчику, на якому встановлена стела, через пагорби тягнуться стежки аж до самої кручі. Звідси відкривається неймовірно живописний краєвид на розлив Дніпра, у який впадає річка Самара.

Інколи на березі можна зустріти любителів містики, які приїжджають "підживитися" потужним природним випромінюванням "енергоінформаційних потоків" з надр Українського кристалічного щита… Дехто з адептів цієї теорії вірить, ніби пороги Дніпра навіть після затоплення створюють ритмічні цілющі вібрації, і той, хто вміє їх вловлювати, наповнюється силою і могутністю.

Заїзд автотранспорту на територію колишньої фортеці не обмежений. Цей факт, звичайно, дуже засмучує краєзнавців, які вимагають, аби історична пам'ятка мала відповідний охоронний статус і на папері, і на ділі.

Блукаючи між пагорбами, під якими спочивають залишки Кодацької фортеці, треба уважно дивитися під ноги. Радянські "приборкувачі природи" у 1938 році розпочали в цьому місці безжальне видобування граніту. Це неминуче призвело до страшних наслідків – більша частина території фортеці була знищена.
І сьогодні, поступово ґрунт роз'їдає ерозія, у землі утворюються провалля.

На місці колишнього гранітного кар'єру утворилося озеро, яке пролягає між кам'яною кручею і течією Дніпра. Тепер ці оголені кам'яні береги нагадують "місячний пейзаж", відображений у водяних глибинах кратеру.

Влада незалежної України неодноразово наголошувала на планах створення на цьому місці музею, втім, до діла так і не дійшло.

Сьогодні тільки земляні вали нагадують про колишню велич фортеці Кодак, яка була взірцем фортифікаційного мистецтва XVII сторіччя.

Перший варіант фортеці, побудований за наказом польського короля Владислава IV у 1635 році за проектом французького інженера Боплана, звісно ж, не був таким величним. Та фортеця являла собою невелике чотирикутне укріплення з брамою і підйомним мостом через рів. Сторона кожного з земляних валів складала понад 100 метрів. Всередині фортеці була викопана глибока криниця, коло неї – кілька землянок для солдатів і хата для коменданта. А для зберігання провіанту, пороху і ув'язнення біглих кріпаків використовували льохи. Однак саме архітектор Боплан тоді, у XVII сторіччі, видав книгу "Опис України", яка стала одним з перших свідчень ідентифікації українського народу.

За кілька місяців після побудови, в тому ж 1635 році, запорізьки козаки захопили фортецю і частково її зруйнували. За чотири роки, у 1639-му, правителі Речі Посполитої взялися за зведення більшої і міцнішої фортеці за кращими зразками фортифікаційної науки того часу.

Якби твердиня була реконструйована, сучасні любителі пригод побачили б неймовірну споруду, зведену з землі і дерева.

У кожному куті фортеці були облаштовані бастіони, які "дивилися" на чотири сторони світу. Гарнізон Кодаку тепер міг не тільки оборонятися, але й атакувати – вести запеклий вогонь по місцевості. Розміри удосконаленої фортеці вражали: площа – 21 га, висота валу сягала 12 м, загальна довжина по периметру складала 1,6 км.

"З трьох боків перед валом був виритий глибокий оборонний рів, у дно якого вбито загострені дубові палі, а з четвертого – північно-східного, укріплення підносилося над Дніпром", – пишуть історики.

Після початку визвольної боротьби під проводом гетьмана Богдана Хмельницького Кодацька фортеця потрапляє під контроль Коша Запорізької Січі і стає важливим центром контролю судноплавства на Дніпрі. Втім, після знищення Кодака за наказом російського царя Петра І запорізькі козаки були позбавлені можливості контролювати підхід до Кодацького порогу.

Сьогодні живописні береги Дніпра стали місцем елітної забудови. Якщо озирнутися, то навкруги видніються дахи сучасних будинків. Втім, велич Дніпра і вражаюча безкрайня панорама навіюють уяві образи могутніх королів, мужніх козаків, і нагадують про бурхливі події української історії, які вирували на цих берегах.

Кожної осені, у вересні, на цьому місці проходить фольклорно-спортивне свято "Витоки", у якому вихованці дитячо-юнацької школи "Спас Штурм" змагаються у традиційному бойовому мистецтві – Козачому спасі.