Чим пожертвували заради "німецьких списків" на місцевих виборах

Сьогодні Верховна Рада після низки перенесень дати голосування все ж таки спромоглася ухвалити нове виборче законодавство на місцевих виборах. Варто зауважити, що попри те, що цей документ підтримали 257 парламентаріїв, голосування проходило не так просто, як могло б здатися на перший погляд.

Перемовини тривали аж до останньої секунди перед голосуванням. Так, до останнього моменту не було зрозуміло, чи голосуватимуть за цей документ деякі представники коаліції. Мова йде, зокрема, про Радикальну партію Олега Ляшка, а також про позафракційну купку депутатів Ігоря Коломойського, які різко виступали проти норми, яку під час перемовин запропонувала "Батьківщина". Пропозиція полягала в тому, щоб на виборах не могли брати участь партії, що були створені менше ніж за рік до виборів, або змінили назву протягом 180 днів. Це напряму било по "УКРОПу": адже "дніпряни" купили партію "Патріотичний альянс", створену у вересні минулого року, після чого перейменували її.

У рядки, прописані в законопроекті, вони явно не вписувалися, і проект Коломойського міг закінчити виборчі перегони, навіть не почавши їх. Втім, було знайдено консенсус - і ця норма була прибрана. За словами голови фракції "Блок Петра Порошенка" Юрія Луценка, ідея позбавити прав на участь у виборах низку партій, що були створені відносно недавно, не отримала підтримки через її недемократичність. В результаті, людям Коломойського та "радикалам", орієнтованим на нього, довелося голосувати за цей документ у цілому.   

Окрема історія стосувалася неоднозначної позиції групи "ударівських" депутатів у БПП, а також "Самопомочі" щодо двотурових виборів мерів міст з населенням понад 90 тисяч. Напряму "завалити" цю норму не було можливо, і розрахунок будувався на тому, щоб провалити голосування чужими руками. Але не вийшло...

Наряду з поправкою, яка передбачає наявність у списках партій не менше 30% представників однієї статі, може радіти і Юлія Тимошенко, яка з самого початку обговорення законопроекту просувала поправку, згідно з якою перша трійка кандидатів у списку не рухалася незалежно від їхнього результату на округах. Мовляв, треба щоб у кожної фракції у кожній місцевій раді було своє обличчя. Ця ідея виглядає, м'яко кажучи, спірна, особливо з врахуванням того, що у багатьох невеликих рай- та міськрадах окрім цієї трійки у деяких партій більше не пройде ніхто. В результаті, сторони пішли на консенсус і  погодилися не рухати перший номер в списках. Є чутка, що тепер Юлія Володимирівна буде реєструватися №1 в усіх місцевих списках "Батьківщини". Таким чином, у політсилі розраховують, що за Юлію Володимирівну особисто проголосують більше, ніж за її партійний бренд.

Втім, у Раді знайшлося багато політичних сил, які виступили проти нового закону про вибори. Так, в повному складі не голосувала депутатська група "Воля народу" Ігоря Єремєєва. Пояснення просте: на відміну від старої виборчої системи з мажоритарними округами, нове законодавство на дає Єремєєву і Ко можливості завести своїх людей у місцеві ради. Партії, яка могла б стати локомотивом на цих виборах, у "єремеївців" немає. Проти голосували й представники "Відродження": тут ситуація майже аналогічна. Попри те, що у них нібито й є партійний бренд, його реальні успіхи на даний момент виглядають примарними. Бажання зберегти старий закон, який дозволяв просто й ефективно займатися "гречкосіянням", схоже, нікуди не ділося й у "Опозиційного блоку", який також у повному складі голосував проти.

Цікаво, що своя "п'ята колона" з'явилася у "Блоці Петра Порошенка". Звернуло увагу на себе несподіване рішення Дмитра Добродомова та Олега Мусія про утримання від підтримки цього закону. Це виглядає досить дивно, враховуючи, що обидва депутати зараз активно просувають новий політпроект "Народний контроль". Виходить, що старий закон їм був більше до вподоби. Розбіглося у поглядах і відоме "тріо" "єврооптимістів" Лещенко-Заліщук-Найєм. Лише останній проголосував "за". Чим пояснюється небажання голосувати за нове виборче законодавство інших - наразі невідомо.