Чому Луценко обіцяє Ситнику кабінет в 2016 році

Учорашнє рішення Верховної Ради про відтермінування дії закону «Про прокуратуру», на жаль, не мало альтернативи. Хоча керівництву прокуратури законотворці дали вдосталь часу - закон «Про прокуратуру», який було ухвалено ще 14 жовтня 2014 року повинен був вступити в силу 25 квітня 2015, ані Віталій Ярема, ані Віктор Шокін палець о палець не вдарили, щоб провести необхідні реформи.

За цей час у прокуратури замість нинішніх 638 прокуратур різних рівнів мали бути створені 178 місцевих. Чисельність відомства, яка складає майже 19 тисяч людей, після реформи мала скласти близько 10 тисяч. Одним з найважливіших моментів реформування прокуратури мав стати конкурсний відбір нових прокурорів.

Втім, жодних кроків у цьому напрямку не було зроблено. «Всім очевидно, що це до 26 квітня зробити неможливо, а значить всі слідчі органів прокуратури на місцях будуть нелегітимними, і тому притягнути до відповідальності вбивць, грабіжників, розбійників, казнокрадів стане юридично неможливо», - пояснив ситуацію голова фракції «Блока Петра Порошенка» Юрій Луценко. І не посперечаєшся, коли потяг реформ вже пішов. Тільки хтось має відповідати за зрив реформ прокуратури...  

Відклавши набуття чинності закону «Про прокуратуру» до кінця поточної сесії парламенту - 15 липня, ніхто насправді так і не дав гарантії, що владі знову не доведеться проводити черговий перенос. Так, встановлено щомісячний графік щодо необхідних дій в напрямку реформування прокуратури, але, як відомо, на то він і графік, що його можна порушувати.

Втім, залишається ще декілька інших не менш, а може й ще більш серйозних проблем. Виявляється, наші можновладці всерйоз вважають, що поспішати з Національним антикорупційним бюро не треба і країні воно, як собаці - п'ята нога. Так, вже згаданий Юрій Луценко публічно заявив, що чекати реального запуску роботи Антикорупційного бюро можна не раніше 2016 року. «Голова бюро - один, у нього нікого немає абсолютно, ні кабінету, приміщення, апарату, представників у регіонах. Він повинен призначити своїх заступників, створити представництва в областях, найняти персонал і тому раніше, ніж початок наступного року, я не прогнозую можливість хоч одної гучної справи», - сказав Луценко.

За логікою Луценка, протягом усього цього року голова бюро Артем Ситник, який, як відомо раніше жив на якихось 600 гривень на місяць, отримуватиме чималеньку заробітну плату і.. нічого не робитиме. При цьому ніхто його підганяти не збирається.

Варто зазначити, що відповідно до законодавства, гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного бюро становитиме 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу. В принципі, враховуючи той факт, що заробітна плата там складає понад 30 тисяч гривень на місяць, люди самі побіжать на роботу. Набрати необхідну кількість спеціалістів можна буде не за 8-9 місяців, а 3-4...  

Щодо кабінету та приміщень - Ситник все ж таки пройшов конкурс і мав би розуміти, що все робити треба буде з «нуля». А отже, мав розраховувати на власні менеджерські таланти. Тим паче, Ситник у зв'язку з покладеними на нього обов'язками міг би й попрацювати на вихідних. Може, й це пришвидшило б процес підбору кадрів, знаходження приміщень та запуску роботи Нацбюро. Але схоже, що тут, на жаль, квапитися ніхто не збирається.

В принципі, як і у ситуації зі створення Державного бюро розслідувань, яке мало перейняти слідчі функції прокуратури, а також стати контрольним органом над Національним антикорупційним бюро. Теоретично головними функціями прокуратури у разі проведення реформи мали стати підтримання державного звинувачення в суді й нагляд за законністю роботи слідчих органів. Але скільки ще років прокурори продовжуватимуть виконувати слідчі функції, можна тільки здогадуватися.

У перехідних положеннях Кримінального процесуального кодексу кінцевою датою значиться 20 листопада 2017 року. Враховуючи той факт, що Верховна Рада до цього часу навіть не ухвалила закон «Про Державне бюро розслідування», ця дата виглядає цілком реалістичною.