Бізнесмен розповів, як Путін до президентства хабарі брав

В інтерв'ю "Радіо Свобода" Фрейдзон стверджує, що ці компанії незаконно придбали його частки в нафтовому бізнесі, що існував з 90-х. Крім того, Фрейдзон виявився свідком ранньої кар'єри Володимира Путіна і вирішив розповісти подробиці. Фрейдзон розповідає про зв'язки з колегами з кримінального світу нинішнього глави "Газпрому" Олексія Міллера, мільярдера Геннадія Тимченко.

Також він ствердно відповідає на запитання про зустрічі Володимира Путіна з ватажком "тамбовського" ОПГ Кумаріним (Барусковим). Спеціалізацією бізнесмена було тоді виробництво зброї.

"Була зроблена спеціальна програма створення поліцейського зброї, і за цією програмою ми кілька разів зустрічалися з Володимиром Володимировичем Путіним, який тоді займався зовнішньоекономічною діяльністю. Ну і, само собою, наше СП було зареєстровано відділом зовнішньоекономічної діяльності мерії, яке очолював Путін", - розповідає він.

"Він (Путін - ред.) В той момент, в числі іншого, курирував правоохоронні органи, і якраз з його відділом у мерії ми разом писали програму з впровадження поліцейського зброї в правоохоронні органи. Програма була спочатку регіональна, потім планувалося зробити її федеральної , тому що вона вимагала зміни так званого нуль-першого наказу про те, яку зброю може складатися на озброєнні у поліцейських. Це узгоджувалося з Володимиром Володимировичем, з керівництвом ФСБ, з керівництвом МВС та з московським відомством, яке цим теж займалося. На цьому тлі ми досить продуктивно працювали ", - розповів Фрейдзон.

За словами бізнесмена, йому доводилося давати хабарі Путіну, який просто писав суми під час бесіди.

"Гроші завжди зазвичай брав помічник Володимира Володимировича Льоша Міллер. А Володимир Володимирович у властивій співробітнику спецслужб манері просто писав суму під час бесіди. (...) Особисто в руки грошей я йому не давав. Але Льоша Міллер цілком справлявся з цією приємною функцією. Може, звичайно, залишав собі, але чомусь я сумніваюся ", - повідомив Фрейдзон.

Також бізнесмен назвав суму хабарів - 10 тисяч доларів.

"На ті часи - гроші. Сума залежала, наскільки я знаю, від того, який планується профіт. У нас попереду було ще багато кроків. Ми розраховували на те, що будемо постачати петербурзьку поліцію і це буде довготривалий замовлення, робота виробництва в Военмеха. Тобто це був довгобуд", - розповів бізнесмен.

У позовах Фрейдзон до "Газпрому" і "Лукойлу", за його власними словами, президент РФ не згадується, оскільки він "вирішив не нагнітати політики в і без того складний процес".

Громадянин Ізраїлю та Росії Максим Фрейдзон зажадав від структур "Газпрому" і "Лукойлу" в цілому 540,9 мільйона доларів як компенсацію за частку в підконтрольному їм ЗАТ "Совекс" - до 2013 року єдиному ТЗК петербурзького аеропорту Пулково. Позов був поданий до суду Південного округу штату Нью-Йорк 18 липня 2014, відповідачами були названі "Лукойл", Lukoil North America, "Газпром", "Газпром нафта" і "Газпромнафта-Аеро".

Персонально відповідачами названі голова ради директорів "Газпрому" Олексій Міллер, генеральний директор "Газпром нафта" Олександр Дюков і директор бункерувальну компанії "Лукойл-Бункер" Алі Бєглов. Усім цим людям Фрейдзон приписує зв'язку з кримінальним світом, позов поданий в рамках так званого закону RICO - "Про підпали під вплив рекетирів і корумпованих організаціях".