Чому Китай припиняє торгувати з Росією

Востаннє ця мантра на найвищому рівні прозвучала два тижні тому, коли Президент Росії Володимир Путін на Петербурзькому міжнародному економічному форумі назвав Китай торговим партнером "номер один". І заодно спрогнозував підвищення торгового обороту між Росією і Китаєм до $ 200 млрд. Після чого закликав продовжувати посилювати співпрацю як з китайською владою, так і з китайським бізнесом, «нарощувати природну живу тканину роботи в галузях виробництва», і так далі.

На цьому тлі вельми дивним виявилось повідомлення з боку "стратегічних партнерів".

У вівторок заступник міністра комерції Китаю Ван Шоувень заявив, що товарообіг Китаю з Росією лавиноподібно скоротився. "Мене турбує, що за перші п'ять місяців торговий оборот з Росією впав на 32%" - зазначив китайський посадовець. Він висловив сподівання, що цей спад носить тимчасовий характер.

Тут можна було б позловтішатись російськими "досягненнями" - і тим обмежитись, якби не один тривожний факт. За аналогічний період часу товарообіг Китаю з Бразилією впав на 22%, а, приміром, з ПАР - на 29%. З Індією, яка, попри політичні розбіжності, є одним з ключових торгівельних партерів Піднебесної - товарообіг виріс аж на 1%.

Ймовірно, що таке скорочення є результатом падіння платоспроможності в сировинних економіках - що, природно, найбільш чітко відбилось у стосунках з Росією, але не оминуло й інших партнерів, чиї економіки перебувають у стані розвитку і залежать від видобутку здешевілих корисних копалин.

Проте іншим ймовірним поясненням є те, що китайське керівництво, тверезо оцінюючи "перегрів" і ненадійність росту власної економіки, радикально скорочує присутність на тих ринках, платоспроможність і привабливість яких в короткотерміновій перспективі з тих чи інших причин викликає сумніви.

У цьому контексті вельми істотний 10 мільярдний товарообіг між Україною та Китаєм теж може виявитись під загрозою. І хоч поки що все складається не так і трагічно - досить згадати ефектне зміцнення позицій українських сільгоспвиробників на китайському ринку - не виключено, що і на наші торгівельні перспективи в Піднебесній чекають непрості часи. Єдине, що тішить, що в наявну китайську стратегію заміни постачальників продовольства з американських на "бюджетних" східноєвропейських, ми поки вписуємося ідеально. Аби лиш було бажання і можливість щось вирощувати.