ТОП-8 російських книг, які можуть заборонити на Росії

Як відомо, на Росії люблять забороняти та спалювати. Особливо, коли мова йде про книги

ТОП-8 російських книг, які можуть заборо…

Перші ластівки "книжкового терору" полетіли над Росією ще кілька років тому: твори великої кількості класиків XIX-XX століття просто зникли з книгарень. Як виявилося, книги Шарля Бодлера, Уільяма Берроуза, Ірвіна Уелша вилучили через нібито пропаганду наркоманії. Ще тоді адекватні росіяни хитали головами: мовляв, такими темпами скоро дітям буде немає кого вивчати у школах.

Наразі історія безумства набрала обертів. Нагадаємо, минулої осені Генпрокуратура Росії визнала Фонд Сороса "небажаною організацією", а посіпаки влади прийняли рішення надто близько до серця. Чиновники почали перевіряти російські бібліотеки на наявність книжок, виданих фондом. Деякі ж установи відреагували на відповідний лист місцевої влади вельми емоційно – зокрема, у бібліотеці Воркутинського гірничо-економічного коледжу книги просто спалили. Щоправда, потім відхрестилися: мовляв, з вогнем не гралися, а натомість твори просто вилучили. Але суть подій від цього міняється мало.

Все йде до того, що на Росії продовжать палити і забороняти. Причому не тільки "ворожі американські" книги, але і свої власні. Depo.ua зібрав 10 книжок російських письменників, які б могли не вгодити Путіну.

1. "Блокада мозку 2014", Віктор Шендерович

Сатирик вже встигнув пізнати смак літературних репресій. Так, письменник довго шукав типографію, яка погодилася б надрукувати його нову книгу. Нарешті типографія в Ульянівську взялася за замовлення, надрукувала потрібний наклад, а потім… повністю його знищила.

У гострій формі письменник висміяв кримнашівські настрої росіян, імперську політику Кремля і можливі наслідки всього цього для країни і світу.

"Публіцистичні тексти я пишу більше чверті століття. Але ніколи ще, до 2014 року, не було в мене відчуття, що я в описую катастрофу, - покроково, день за днем. Ніколи я не відчував себе хронікером кінця", - зазначив автор у анотації до книги.

Шендерович зневірився у можливості розповсюдити твір мережею книгарень і був змушений піти іншим шляхом, запропонувавши читачам передплатити і замовити твір на сайті planeta.ru. Наразі придбати його росіяни можуть хіба що на цьому ресурсі.

2. "Москва-Петушки", Венедикт Єрофеєв

Здавалося б, у книзі не йдеться про Путіна та й взагалі часи описані давні, радянські. Російський інтелігент Венєчка постійно п’є, від чого починає бачити реальність у більш яскраво-сюрреалістичних тонах. Втім, критики подейкують, що книга не зовсім про алкоголізм, а головний герой – такий собі янгол, якому в жорсткій, ворожій до інтелігентів совковій реальності просто не вижити. Тож герой намагається її прикрасити доступними способами.

З першого погляду здається, що Кремлю це все повинно бути по боку. Але по-перше, книга яскраво натякає на ущербність "русского міра". А по-друге, колись за цим твором провели серйозну конференцію у Тверському університеті і зробили це за гроші все того ж Джорджа Сороса.

3. "Ми", Євген Замятін

Хоча поки що книгу радо читають у школах та вишах, вона дає росіянам забагато приводів замислитися над сумним сьогоденням. У стабільному світі люди сумлінно виконують вказівки влади, а фантазію і душу видаляють, як пухлину. На щастя, до такого авторитарному російському суспільству ще далеко. Але наприклад, реалія, в якій керівник держави – Благодійник – обирається раз і назавжди, змушує серйозно замислитися.

4. "Населений острів", брати Стругацькі

Хоча книзі забезпечив певний імунітет знятий за романом фільм путінолюба Федора Бондарчука, сюжет видається не надто приємним для сучасної влади країни. Стругацькі змальовують світ, багато в чому схожий на Росію Путіна. Чого варті ретранслятори, які "навіюють" населенню "правильні" думки і протистояти яким здатні лише одиниці. При цьому одиницям не позаздриш – на них влада влаштовує повномасштабне полювання. А ще керманичі розв’язують війну, через яку… імперії приходить кінець.

5. "Москва 2042", Володимир Войнович

Хоча світову відомість Войнович завоював завдяки роману "Пригоди солдата Івана Чонкіна", його антиутопічний твір "Москва 2042" не менш цікавий. Російська столиця постає перед читачами як місто, обнесене колючою проволокою. Люди живуть у бідності, чимало з них отримує гроші, здаючи екскременти у спеціальні пункти прийому, а всі потреби належать задовольняти за правилами. На відміну від класичних творів жанру Войнович вдається до гумору та гротеску. І може, книгу б запаралелили з радянськими часами і забули… Але не так давно Войнович зізнався: коли писав роман, і гадки не мав, що він виявиться пророчим. А правдиві книжні пророцтва в Кремлі наразі не люблять.

6. "Пуссі Райот. Справжня історія", Віра Качанова

Твір журналістки видання Slon нагадує: як би не вірили нинішній пропаганді з російських телеканалів, політика Кремля завжди була далекою від європейських цінностей і викликала обурення у цивілізованих країн. Історія гурту Pussy Riot, який у церкві виконав коротесенький молебень "Богородице, Путіна прожени", після чого двоє з трьох активісток опинилися за гратами, вразив світову інтелігенцію від Мадонни до Пола Маккартні. Адже якщо вчинок і можна було б класифікувати як "хуліганство на двадцять діб", тривалий тюремний термін став яскравою ілюстрацією боротьби з інакомисленням. І якщо у ЗМІ історія встигла замилитися, книга завжди може її нагадати.

7. "Невже це я?! Господи…", Олег Басилашвілі

Хоча книга здебільшого про театр, кіно та розвиток творчої особистості, для Путіна може бути достатньо і того, що її написала людина, яка не боїться відкрито висловлюватися проти політики Кремля. Окрім того, "небезпечних" цитат вистачає і тут.

"Браття, може, в цьому вся справа? Може, спробувати не красти? Я розумію, що важко піти на такий експеримент, але, може, ризикнемо, а?", - пише Басилашвілі.

"Свобода для раба - це можливість топати ногою і грізно покрикувати на тих, хто раніше принижував його. Наше російське одвічне розуміння свободи як можливості підганяти оточуючими, принижувати їх, компенсуючи тім комплекс власної неповноцінності", - справедливо зазначає автор.

8. "Сповідь бунтаря", Борис Нємцов

Наразі покійний російський опозиціонер у своєму третьому творі вирішив розповісти співвітчизникам серію дрібних, але вельми ілюстративних таємниць про російську політику. Чимало читачів зазначило: читаєш книгу із посмішкою, а потім починаєш розуміти, наскільки все в країні погано.

Для ілюстрації – кілька цитат із твору:

"Замість того, щоб будувати Росію для добрих і тверезих, ми будуємо Росію п'яних і ледачих"

"Остаточний вибір наступника Борисом Єльциним для мене став абсолютно несподіваним. Дізнавшись прізвище, я оторопів: "Тільки пластиліновий народ, який добре прогріли на сонці і довго розминали, може проголосувати за людину, яка починає свою політичну кар'єру з президентських виборів".

"Зараз стало очевидно, що Путін - талановитий політик. Безумовно, його недооцінювали. Він розгорнув назад розвиток Росії, знищивши свободу слова, інститут виборів, розправившись з політичними опонентами. Побудував державно-монополістичний капіталізм. Він спростив життя особисто для себе і ускладнив її для Росії"

"Путін вирішив, що для кращої керованості всіх потрібно знову побудувати в колони по стійці струнко; і щоб всі кричали, який він великий; і щоб скрізь висіли його портрети"

"Путін вирішив йти по шляху найменшого опору, як і вчили лицарів плаща і кинджала. По суті, він втік від відповідальності за Росію, зробив обстановкою безпечною особисто себе, і за це історія пред'явить йому головний рахунок"

Больше новостей о событиях в Украине и мире на Depo.ua

Все новости на одном канале в Google News

Следите за новостями в Телеграм

Подписывайтесь на нашу страницу Facebook

deneme